[а (та)] хоч би й так. Уживається як відповідь, що виражає припустимість чого-небудь. — Чого це ти така спішна? Чи не думаєш ти часом іти заміж? — сказала мати.— А хоч би й так! (І. Нечуй-Левицький); У неї ревниво блиснули очі: — До своєї селючки рвешся? — А хоч би й так… (Григорій Тютюнник); [Прісцілла:] Так то ж не марево, то справжнє місто. [Руфін:] Та хоч би й так. Воно мені чуже (Леся Українка).

давно́ б так. Уживається на знак схвалення чиїх-небудь дій, вчинків; правильно, добре. [Муза:] Прощай. Тепер ти вільний, Живи собі по моді! (Зникає). [Поет:] Давно б так! .. Я в пригоді поможу й сам собі (Леся Українка). ота́к би й давно́. — От… Отак би й давно. А то наче справді, яка велика пані — її кличуть, а вона уклалась спати (Панас Мирний).

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос. 1. перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв’язку з хворобою). Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов); Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький).

2. перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т. ін. від чогось. В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик); Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич); — Мамо, а хто мій тато? — ..ждала цього запитання. Ждала, й боялась, ..застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар); Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах). жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар).

за так. Безкоштовно, задарма, без винагороди. — Артисти наїхали! — Почому квитки? — Безплатно! Це культбригада з Христополя. За так виступатиме! (А. М’ястківський). так за так. Що ж ти думала: я так за так дам тобі позичку ще й дякувати буду? (М. Стельмах).

за так-гро́ші, зі сл. купи́ти, ви́купити і т. ін. Недорого, дешево; вигідно. Ото зажурився полковник і почав з журби роздивлятись нову рушницю, що купив недавно у якогось пана за так-гроші! (М. Кропивницький).

і так і сяк. 1. По-різному, різними способами; як тільки можна. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк. Цар сказав, що відпустить, але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Казки Буковини..); “Я розсудив не так,— верзе другий Вітряк,— Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підлажуйсь [підладжуйсь] до людей, вертись і так і сяк…” (Л. Глібов). і так і перета́к. Знайшовся божевільний Шпак І брата меншого він став дурить брехнею і так і перетак (Л. Глібов).

2. По-всякому; і краще, і гірше. “Критики, бувало, й знаменитості І про мене тискали слівце: Що, мовляв, і так і сяк у нього, От якби поменше зоряниць…” (А. Малишко); // Ще на найгірше становище. Канючать [дітки] хліба шмат під вікнами з торбами.., та се ще й так і сяк (П. Гулак-Артемовський).

3. Як забагнеться, як завгодно. Звичайно, всі ці міфи можна трактувати і так і сяк, проте надто багато в прадавніх переказах спогадів.., щоб все це ігнорувати (О. Бердник).

[і] сяк і так. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (І. Франко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел .. Мурко вже закрадався до хвоста І сяк і так, неначе справжній злодій (М. Рильський); Ще поки стара бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний); Я до тебе — ти, як від мари, втікаєш, .. вподобав я не з тим твою уроду, Щоб долею вертіть твоєю сяк і так (П. Гулак-Артемовський).

і так і сяк. 1. По-різному, різними способами; як тільки можна. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк. Цар сказав, що відпустить, але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Казки Буковини..); “Я розсудив не так,— верзе другий Вітряк,— Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підлажуйсь [підладжуйсь] до людей, вертись і так і сяк…” (Л. Глібов). і так і перета́к. Знайшовся божевільний Шпак І брата меншого він став дурить брехнею і так і перетак (Л. Глібов).

2. По-всякому; і краще, і гірше. “Критики, бувало, й знаменитості І про мене тискали слівце: Що, мовляв, і так і сяк у нього, От якби поменше зоряниць…” (А. Малишко); // Ще на найгірше становище. Канючать [дітки] хліба шмат під вікнами з торбами.., та се ще й так і сяк (П. Гулак-Артемовський).

3. Як забагнеться, як завгодно. Звичайно, всі ці міфи можна трактувати і так і сяк, проте надто багато в прадавніх переказах спогадів.., щоб все це ігнорувати (О. Бердник).

[і] сяк і так. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (І. Франко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел .. Мурко вже закрадався до хвоста І сяк і так, неначе справжній злодій (М. Рильський); Ще поки стара бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний); Я до тебе — ти, як від мари, втікаєш, .. вподобав я не з тим твою уроду, Щоб долею вертіть твоєю сяк і так (П. Гулак-Артемовський).

і так і сяк. 1. По-різному, різними способами; як тільки можна. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк. Цар сказав, що відпустить, але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Казки Буковини..); “Я розсудив не так,— верзе другий Вітряк,— Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підлажуйсь [підладжуйсь] до людей, вертись і так і сяк…” (Л. Глібов). і так і перета́к. Знайшовся божевільний Шпак І брата меншого він став дурить брехнею і так і перетак (Л. Глібов).

2. По-всякому; і краще, і гірше. “Критики, бувало, й знаменитості І про мене тискали слівце: Що, мовляв, і так і сяк у нього, От якби поменше зоряниць…” (А. Малишко); // Ще на найгірше становище. Канючать [дітки] хліба шмат під вікнами з торбами.., та се ще й так і сяк (П. Гулак-Артемовський).

3. Як забагнеться, як завгодно. Звичайно, всі ці міфи можна трактувати і так і сяк, проте надто багато в прадавніх переказах спогадів.., щоб все це ігнорувати (О. Бердник).

[і] сяк і так. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (І. Франко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел .. Мурко вже закрадався до хвоста І сяк і так, неначе справжній злодій (М. Рильський); Ще поки стара бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний); Я до тебе — ти, як від мари, втікаєш, .. вподобав я не з тим твою уроду, Щоб долею вертіть твоєю сяк і так (П. Гулак-Артемовський).

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т. ін.) кого. Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т. ін. Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ’яненко). мов лихора́дка так із-за плече́й і ві́зьме. Як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плечей і озьме [візьме], і все б вона плакала (Г. Квітка-Основ’яненко).

не в лоб, так по ло́бі (по ло́бу), жарт. Нема ніякої різниці; все одно, однаково. — Не з релігією кепсько, а з боротьбою проти релігійного впливу… — поправив Михайло.— Не в лоб, так по лобі… (П. Автомонов).

не в лоб, так по ло́бі (по ло́бу), жарт. Нема ніякої різниці; все одно, однаково. — Не з релігією кепсько, а з боротьбою проти релігійного впливу… — поправив Михайло.— Не в лоб, так по лобі… (П. Автомонов).

не так (не тим ду́хом) ди́хати. Дивно, не так, як звичайно, поводитися. — Я давно помічаю, що він [фельдфебель] не так дише. Мені давно доводили, що він хвалився: коли б знайти яку заможну міщанку — оженився б (Панас Мирний).

ні так ні сяк. Жодним способом, ніяк. Світила лампочка й перегоріла. Трагедія — це розуміє всяк. Та не годиться вже вона для діла — Ні так ні сяк (Л. Дмитерко).

так (ота́к) і так. Уживається як вступ, зачин до короткого викладу суті якоїсь справи. Пішов би .. до самої столиці, впав би навколішки і сказав би: царю мій ясний! так і так, поля в нас обмаль, випасу нема, без лісу бідуємо… (М. Коцюбинський); — Збігай до тітки Насті й скажи: так і так, мовляв, чиста сорочка й спідниця бабині в коморі (Григір Тютюнник); — Приходжу додому, кажу йому — так, мовляв, і так, зичить тобі добра панотець (М. Лазорський); А жіночка молодая Кинулась до пана, Розказала — отак і так (Т. Шевченко).

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)! Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т. ін. [Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький); Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія .. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджуюється найпарадоксальніші припущення (О. Бердник); Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко). от так штуке́рія. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький).

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)! Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т. ін. [Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький); Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія .. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджуюється найпарадоксальніші припущення (О. Бердник); Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко). от так штуке́рія. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький).

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)! Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т. ін. [Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький); Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія .. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджуюється найпарадоксальніші припущення (О. Бердник); Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко). от так штуке́рія. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький).

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)! Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т. ін. [Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький); Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія .. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджуюється найпарадоксальніші припущення (О. Бердник); Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко). от так штуке́рія. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький).

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)! Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т. ін. [Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький); Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія .. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджуюється найпарадоксальніші припущення (О. Бердник); Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко). от так штуке́рія. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький).

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які. Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т. ін.; веселий. Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний); І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають… (М. Хвильовий); В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка). о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний). очи́ці так і гра́ють. То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці .. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка). очи́ці загра́ли. — Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний).

2. Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т. ін. Дитячі очі грали радістю і щастям (З газети). о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а .. очі грають добрим блиском (М. Стельмах).

о́чі [так і] сві́тяться у кого, чиї. Чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений і т. ін. Вона [Параска] підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились (Панас Мирний).

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний).

2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало). моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс). по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая .. По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок).

ті́льки (про́сто) так. Без певної мети, причини, не маючи серйозних підстав, намірів. Сусід до себе кликав кума: “Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип’ємо, сальця з’їмо шматок”. А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так (Л. Глібов); — Чого ти на мене так дивишся? — питав він, усміхаючись.— Хто, я? Я нічого. Я просто так…— паленіла вона обличчям, ховаючи під довгі вії тугу своїх очей (Григорій Тютюнник). так ті́льки. — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяїв? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Г. Хоткевич).

скака́ти так, як загра́є хто. Підкорятися кому-небудь, діяти за чиєюсь вказівкою. — Тепер ви будете скакати так, як заграю! (І. Франко).

і так і сяк. 1. По-різному, різними способами; як тільки можна. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк. Цар сказав, що відпустить, але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Казки Буковини..); “Я розсудив не так,— верзе другий Вітряк,— Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підлажуйсь [підладжуйсь] до людей, вертись і так і сяк…” (Л. Глібов). і так і перета́к. Знайшовся божевільний Шпак І брата меншого він став дурить брехнею і так і перетак (Л. Глібов).

2. По-всякому; і краще, і гірше. “Критики, бувало, й знаменитості І про мене тискали слівце: Що, мовляв, і так і сяк у нього, От якби поменше зоряниць…” (А. Малишко); // Ще на найгірше становище. Канючать [дітки] хліба шмат під вікнами з торбами.., та се ще й так і сяк (П. Гулак-Артемовський).

3. Як забагнеться, як завгодно. Звичайно, всі ці міфи можна трактувати і так і сяк, проте надто багато в прадавніх переказах спогадів.., щоб все це ігнорувати (О. Бердник).

[і] сяк і так. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (І. Франко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел .. Мурко вже закрадався до хвоста І сяк і так, неначе справжній злодій (М. Рильський); Ще поки стара бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний); Я до тебе — ти, як від мари, втікаєш, .. вподобав я не з тим твою уроду, Щоб долею вертіть твоєю сяк і так (П. Гулак-Артемовський).

вали́тися (па́дати) від ві́тру. Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський); Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський); — Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар); [Вантажник:] У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко); За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш). так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ’яненко). хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого?  — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах).

як (мов, на́че і т. ін.) жа́ром (кип’ятко́м, при́ском і т. ін.) обдало́ кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т. ін. Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип’ятком обдало… (Панас Мирний); Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний); — Він не повернеться? Мене як окропом обдало (З журналу). так жа́ром і обдало́. При згадці .. усього так жаром і обдало (А. Дімаров). обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян); Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький). нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний).

за так. Безкоштовно, задарма, без винагороди. — Артисти наїхали! — Почому квитки? — Безплатно! Це культбригада з Христополя. За так виступатиме! (А. М’ястківський). так за так. Що ж ти думала: я так за так дам тобі позичку ще й дякувати буду? (М. Стельмах).

аж (так і) киши́ть кого, чого. Дуже багато. — Ну, не кендюх! Сидить собі у хаті. А там баришень аж кишить. Збирайсь та ходімо (Панас Мирний); — На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить (І. Нечуй-Левицький).

так і підкида́є кого, з дієсл. Кому-небудь дуже хочеться, кортить зробити щось. Оленку так і підкидало побігти до них [дівчат], взятись за руки й самій заспівати разом з ними (В. Кучер).

так і про́ситься в рот (на губу́). Дуже смачний, такий, що хочеться з’їсти. Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник).

так і про́ситься в рот (на губу́). Дуже смачний, такий, що хочеться з’їсти. Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник).

так (ота́к) і так. Уживається як вступ, зачин до короткого викладу суті якоїсь справи. Пішов би .. до самої столиці, впав би навколішки і сказав би: царю мій ясний! так і так, поля в нас обмаль, випасу нема, без лісу бідуємо… (М. Коцюбинський); — Збігай до тітки Насті й скажи: так і так, мовляв, чиста сорочка й спідниця бабині в коморі (Григір Тютюнник); — Приходжу додому, кажу йому — так, мовляв, і так, зичить тобі добра панотець (М. Лазорський); А жіночка молодая Кинулась до пана, Розказала — отак і так (Т. Шевченко).

так куди́ [ж пак]. Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення чогось. Шрам не раз починав говорити, так куди! Голос той так і покриває слова його (П. Куліш); — Ну, так! Придбаєш, дочко, свекруху на весь світ…— Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася,— одказує Галя.— Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози (Панас Мирний); — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчились — так куди ж пак — ми й так уже письменні (Ю. Збанацький).

так куди́ [ж пак]. Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення чогось. Шрам не раз починав говорити, так куди! Голос той так і покриває слова його (П. Куліш); — Ну, так! Придбаєш, дочко, свекруху на весь світ…— Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася,— одказує Галя.— Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози (Панас Мирний); — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчились — так куди ж пак — ми й так уже письменні (Ю. Збанацький).

так на так, зі сл. міня́ти. Рівноцінно, еквівалентно. — То міняймось! — Що на що? — Так на так. Мішок на мішок (З журналу).

[так] не мине́ться кому, що і без додатка. Не уникнути чогось (перев. небажаного); дістанеться комусь. Що у людях ведеться, то й нам не минеться (М. Номис); Це їм так не минеться (З усн. мови).

та́к собі́. 1. Ні добре, ні погано; посередньо. — Живу я так собі, запевне, не так весело, як з тобою [матір’ю] (Леся Українка); Вчилася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар).

2. Який нічим не виділяється, нічого особливого не становить; посередній, пересічний. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга — Тетяна, так собі підліток, невеличка (Марко Вовчок); А якщо ви .. скажете, що Одеса “так собі” — він [одесит] огляне вас презирливо (Ю. Яновський).

3. Непоганий, такий, як треба; підходящий. Городок наш — так собі городок, нічого (Марко Вовчок); Я швидше втік з монастиря та подався до царського двірка. Так собі дімочок; перед ним фонтан б’є вгору, навкруги квітки (М. Коцюбинський).

4. Без спеціального наміру; без особливої причини; випадково. Знайте, мов, що й я пан, хоч і сиджу на козлах з батогом, але мені личило б і було б удобніше [зручніше] сидіти з вами рядом в фаетоні. А коли я на козлах тепер, то це так собі випадком випало (І. Нечуй-Левицький); — Буду хліб вам молотити,— заговорив Дикун, боячись, як би пані суддьова не подумала, що він прибув у Новосельці так собі, на гулянку (С. Добровольський).

ті́льки (про́сто) так. Без певної мети, причини, не маючи серйозних підстав, намірів. Сусід до себе кликав кума: “Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип’ємо, сальця з’їмо шматок”. А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так (Л. Глібов); — Чого ти на мене так дивишся? — питав він, усміхаючись.— Хто, я? Я нічого. Я просто так…— паленіла вона обличчям, ховаючи під довгі вії тугу своїх очей (Григорій Тютюнник). так ті́льки. — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяїв? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Г. Хоткевич).

так чи іна́к (іна́кше). 1. У той чи інший спосіб; в будь-якому випадку. В своїм оповіданні вона [баба] багато наплутала. .. Так чи інак, а щось же її допровадило до такого нещасного стану (М. Коцюбинський); Мало розважила ця звістка Луценка. Так чи інак, а все-таки він вигнанець з рідного села й не раз, а двічі (А. Тесленко); Тепер вони [фашисти] знали, що він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, розкльований птицями, або впаде під кулями, відстрілюючись до останнього, коли на нього наступатимуть (О. Гончар); Він ще сам ледь віддихався й хворобливо розважав: чинитиме над ним Боярин командирський суд за боягузтво, чи не чинитеме? Так чи інакше, але Панько Гурович Лиштва знайде, як виправдатись (В. Логвиненко).

2. Неодмінно, за будь-яких умов, незалежно від обставин; все ж таки. — У Собакаря коник добрий. Так чи інак він повинен незабаром повернутись (С. Добровольський); Так чи інакше вона [Лариса] повинна знати, що братства уже нема (Валерій Шевчук); // Всупереч усьому. Так чи інак, а чомусь запав у душу [Роман] міцно, назавжди (О. Гончар).

так чи іна́к (іна́кше). 1. У той чи інший спосіб; в будь-якому випадку. В своїм оповіданні вона [баба] багато наплутала. .. Так чи інак, а щось же її допровадило до такого нещасного стану (М. Коцюбинський); Мало розважила ця звістка Луценка. Так чи інак, а все-таки він вигнанець з рідного села й не раз, а двічі (А. Тесленко); Тепер вони [фашисти] знали, що він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, розкльований птицями, або впаде під кулями, відстрілюючись до останнього, коли на нього наступатимуть (О. Гончар); Він ще сам ледь віддихався й хворобливо розважав: чинитиме над ним Боярин командирський суд за боягузтво, чи не чинитеме? Так чи інакше, але Панько Гурович Лиштва знайде, як виправдатись (В. Логвиненко).

2. Неодмінно, за будь-яких умов, незалежно від обставин; все ж таки. — У Собакаря коник добрий. Так чи інак він повинен незабаром повернутись (С. Добровольський); Так чи інакше вона [Лариса] повинна знати, що братства уже нема (Валерій Шевчук); // Всупереч усьому. Так чи інак, а чомусь запав у душу [Роман] міцно, назавжди (О. Гончар).

так чи не так. За будь-яких умов і обставин; все ж таки. Так чи не так, а з Надькою нібито в нього йшлося до шлюбу, та чомусь не склалося щастя (О. Гончар).

так чи сяк. У той чи інший спосіб; якось. Мені вже хотілось би так чи сяк заспокоїти зарозумілу цікавість авторову (М. Коцюбинський).

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); [Явдоха:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський); Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис). аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко). так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах).

аж у ву́хах лящи́ть. 1. Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т. ін. З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч).

2. зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т. ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т. ін. Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ’яненко); Малий хлопчик, Матвійко, .. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко). так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач); Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький).

3. у кого, від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т. ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. — Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький); У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб’ячу країну (О. Донченко).

аж у ву́хах лящи́ть. 1. Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т. ін. З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч).

2. зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т. ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т. ін. Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ’яненко); Малий хлопчик, Матвійко, .. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко). так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач); Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький).

3. у кого, від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т. ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. — Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький); У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб’ячу країну (О. Донченко).

[а (та)] хоч би й так. Уживається як відповідь, що виражає припустимість чого-небудь. — Чого це ти така спішна? Чи не думаєш ти часом іти заміж? — сказала мати.— А хоч би й так! (І. Нечуй-Левицький); У неї ревниво блиснули очі: — До своєї селючки рвешся? — А хоч би й так… (Григорій Тютюнник); [Прісцілла:] Так то ж не марево, то справжнє місто. [Руфін:] Та хоч би й так. Воно мені чуже (Леся Українка).

ті́льки (про́сто) так. Без певної мети, причини, не маючи серйозних підстав, намірів. Сусід до себе кликав кума: “Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип’ємо, сальця з’їмо шматок”. А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так (Л. Глібов); — Чого ти на мене так дивишся? — питав він, усміхаючись.— Хто, я? Я нічого. Я просто так…— паленіла вона обличчям, ховаючи під довгі вії тугу своїх очей (Григорій Тютюнник). так ті́льки. — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяїв? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Г. Хоткевич).

ті́льки [так (і)] подава́й / пода́й. Уживається для підкреслення чиєї-небудь можливості, потреби, чийогось бажання робити щось. — Це хлопці навмисно придумали вам для буксира танка послати. А Єгипті цього тільки подавай… (О. Гончар).

ті́льки [так (і)] подава́й / пода́й. Уживається для підкреслення чиєї-небудь можливості, потреби, чийогось бажання робити щось. — Це хлопці навмисно придумали вам для буксира танка послати. А Єгипті цього тільки подавай… (О. Гончар).

то так то сяк. 1. Усякими способами; будь-яким чином. До вечора сп’яніле село гуляло біля церкви, до вечора він то так то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах).

2. У будь-якому випадку, за будь-яких умов. — Пішов я в писарі в громаду. То так то сяк минає год. Пишу собі, з людьми братаюсь (Т. Шевченко); Через великий снігопад то так то сяк треба було добиратися на работу (З усн. мови).

то сяк то так. Отже, то сяк то так, а вона князька дочка (Марко Вовчок); Агент примовочками, смішком .. то сяк то так підкочується до дядьків, втирається в довір’я, але не квапиться розповідати про Америку (М. Стельмах).

то так то сяк. 1. Усякими способами; будь-яким чином. До вечора сп’яніле село гуляло біля церкви, до вечора він то так то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах).

2. У будь-якому випадку, за будь-яких умов. — Пішов я в писарі в громаду. То так то сяк минає год. Пишу собі, з людьми братаюсь (Т. Шевченко); Через великий снігопад то так то сяк треба було добиратися на работу (З усн. мови).

то сяк то так. Отже, то сяк то так, а вона князька дочка (Марко Вовчок); Агент примовочками, смішком .. то сяк то так підкочується до дядьків, втирається в довір’я, але не квапиться розповідати про Америку (М. Стельмах).

[а (та)] хоч би й так. Уживається як відповідь, що виражає припустимість чого-небудь. — Чого це ти така спішна? Чи не думаєш ти часом іти заміж? — сказала мати.— А хоч би й так! (І. Нечуй-Левицький); У неї ревниво блиснули очі: — До своєї селючки рвешся? — А хоч би й так… (Григорій Тютюнник); [Прісцілла:] Так то ж не марево, то справжнє місто. [Руфін:] Та хоч би й так. Воно мені чуже (Леся Українка).

хоч так хоч так. Все одно, неодмінно, незважаючи ні на що. Він раптом аж перехилився на стіл і заговорив .. пошепки: — Все одно, і я скажу в очі.., що тебе ми хоч так хоч так, а вб’ємо (А. Головко).

щоб так попра́вді ди́хав, перев. з особ. займ., лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, зневаги до когось, побажання чогось поганого та лихого. — Козаки сидять згорнувши руки! — каже Шрам. — Щоб ви так по правді дихали. Коли б не козаки, то давно б вас чорт ізлизав (П. Куліш).

як день, так ніч. Безперервно; весь час. Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський); Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич).