-1-
іменник чоловічого роду
* Але: два, три, чотири та́бори

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний та́бір табори́
родовий та́бору таборі́в
давальний та́бору, та́борові табора́м
знахідний та́бір табори́
орудний та́бором табора́ми
місцевий на/у та́борі на/у табора́х
кличний та́боре* табори́*

Словник синонімів

ТА́БІР (місце тимчасового розташування людей; люди, що там перебувають), СТАН, СТАНО́ВИЩЕ, КУРІ́НЬ, КІШ. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... Не спить, по табору ходить... (М. Коцюбинський); Потім табір вкладатиметься спати, хлопці, помивши ноги перед сном, розбіжаться по своїх шатрах (О. Гончар); В ярку огні.., а круг бандитів стан (В. Сосюра); Клопочеться [Улас] за провіантом на всю зиму, щоб доставили йому не на старе становище біля села, а на літнє (Панас Мирний); На коші третьої бригади він застав бригадира тракторної і Олексу (С. Добровольський).
ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К[БІВУА́К], ОБО́Ззаст.;КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Нечуй-Левицький); Нове польське військо стало станом коло Збаража (І. Нечуй-Левицький); Він тут зупинявсь на короткий бівак, Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (М. Бажан); Козаки вже не вміщалися в Січі і цілими куренями ставали обозом за палісадом (П. Панч); Хоч позволив хан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Т. Шевченко).