-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний табу́н табуни́
родовий табуна́ табуні́в
давальний табуну́, табуно́ві табуна́м
знахідний табу́н табуни́
орудний табуно́м табуна́ми
місцевий на/у табуні́ на/у табуна́х
кличний табу́не* табуни́*

Словник синонімів

ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Ярідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́розм.,МЕ́ТКАрозм. (перев. собак). Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи, однаково і в погоду і в негоду, вдень і вночі (Леся Українка); Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (М. Коцюбинський); Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С. Скляренко); Пролетіло над ними стадо якихсь птахів, може, диких гусей (М. Коцюбинський); Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда (М. Коцюбинський); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями в’ються над нею (О. Гончар); Пливуть в прозорому повітрі косяки гусей, стомлені довгим перельотом (Г. Епік); Одбиваючись од цілої метки собак, професор нарешті цілий і здоровий всунувся до господи (А. Кримський). - Пор. 1. ста́до.
НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́розм.,ТОВПА́розм.,Ю́РМИЩЕпідсил. розм.,Ю́РМИ́СЬКОпідсил.розм.,З’Ю́РМИСЬКОпідсил.рідше,ГУРБА́заст., ТИ́ЧБАзаст.,ГУ́РМА́діал.,ГАЛА́ЙСТРАдіал.,ГЛОТА́діал.,ТИ́ЖБАдіал.;ТАБУ́Нрозм.,ОТА́РАзневажл., СТА́ДОзневажл.,ОРДА́підсил. розм., НАВА́ЛАкого або яка, підсил. розм. (безладний, неорганізований натовп); ЗБО́РИЩЕ, ЗБО́РИСЬКО, ЗБІГО́ВИЩЕрозм.,ЗБІГО́ВИСЬКОрозм.,СХО́ДЬБИЩЕрозм.рідко,ЗДВИГдіал. (велике скупчення людей в одному місці); СТО́ВПИЩЕ, СТО́ВПИСЬКО, ТЛУМрозм.,СТОВКО́ВИСЬКОрозм.,СТОВКО́ВИЩЕрозм. (безладне й тісне скупчення людей в одному місці); ТИСКрозм.,ТИ́СНЯВАрозм. (кого: народу, людей і т. ін. - тісне скупчення людей в одному місці); ВАТА́ГАрозм.,БА́НДАзаст. розм. (група людей, компанія, що зібралася разом для чого-небудь); ОРА́ВАрозм. (галасливий і безладний натовп). Парубки й дівчата стоять густим натовпом, впритул (Т. Масенко); - Бачу, іде юрба жінок од греблі (А. Головко); Коло самої шахти зібралася вже чимала юрма (Б. Грінченко); В розрізах вулиць стояли товпи людей (Ю. Смолич); Не раз розбігалася чутка: "зловили отамана!", й цілі тичби людей збігалися на його дивитися (Марко Вовчок); Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях (О. Довженко); Громом озвалась з радощів семінарська орда (С. Васильченко); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тиснява (Ірина Вільде); На колгоспному подвір’ї.. селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік); Стіни хатинки аж двигтіли від збориська солдаток (Я. Баш); Біля намету Сагайдачного застав Микула велике збіговище і крик (О. Маковей); Князь не знав якийсь час, що робити йому з отим збіговиськом, як вгамувати сіверян (Д. Міщенко); Іван щезає в людському стовпищі, мов голка в сіні (П. Колесник); Всі лірники в цей день заздрили Доротею, що не знати чим ярмарчан принадив, росло стовписько (К. Гордієнко); Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники (С. Добровольський); Людей на базарі - тиск: те продає, те купує - кожний заклопотаний (С. Васильченко); А кузня, з постійною тиснявою народу в ній, хоч і добра була школа, та до якогось часу (А. Головко); Вже нишпорять по лісі ватаги хлопчаків (А. Шиян); Де не взялась юрба хлопців.. Крик, ґвалт, гармидер! А за бандою друга купа йде - парубки, ґазди (І. Франко); Народу стеклося проханого і непроханого.., столів на таку ораву забракувало б, тому розмістилися на траві (В. Земляк). - Пор. 1. гру́па, ску́пчення.
СТА́ДО (група свійських тварин одного виду, що тримаються або пасуться разом); ЧЕРЕДА́ (перев. про велику рогату худобу, іноді - змішане стадо корів, овець, кіз, яких разом женуть на пасовище); ТАБУ́Н (про коней); ОТА́РА, ТУ́РМА діал., БОТЕ́Йдіал. (про овець і кіз); ВАТА́ГА, ГУРТ (група однорідних свійських тварин, об’єднаних з певною метою - для випасу, перегону в інше місце тощо). - Що нам треба зробити, щоб поправити становище?.. - Негайно поповнити стадо дійних корів (І. Рябокляч); - Гляди ж ти мені, не проспи череди, віджени корів у череду, а овечок і телят у ватагу (казка); Прийшли з череди вівці (А. Головко); Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (Панас Мирний); Як воєначальник арміями.., так ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз (Г. Хоткевич); На суходолі корів з дванадцять черід, і овечих Стільки ж отар, і свинячих гуртів (переклад Бориса Тена). - Пор. 1. згра́я.