табулювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | табулюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | табулю́ймо | |
| 2 особа | табулю́й | табулю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | табулюва́тиму | табулюва́тимемо, табулюва́тимем |
| 2 особа | табулюва́тимеш | табулюва́тимете |
| 3 особа | табулюва́тиме | табулюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | табулю́ю | табулю́ємо, табулю́єм |
| 2 особа | табулю́єш | табулю́єте |
| 3 особа | табулю́є | табулю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| табулю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | табулюва́в | табулюва́ли |
| жін. р. | табулюва́ла | |
| сер. р. | табулюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| табульо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| табульо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| табулюва́вши | ||