табулювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив табулюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   табулю́ймо
2 особа табулю́й табулю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа табулюва́тиму табулюва́тимемо, табулюва́тимем
2 особа табулюва́тимеш табулюва́тимете
3 особа табулюва́тиме табулюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа табулю́ю табулю́ємо, табулю́єм
2 особа табулю́єш табулю́єте
3 особа табулю́є табулю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
табулю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. табулюва́в табулюва́ли
жін. р. табулюва́ла
сер. р. табулюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
табульо́ваний
Безособова форма
табульо́вано
Дієприслівник
табулюва́вши