-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний співу́н співуни́
родовий співуна́ співуні́в
давальний співуно́ві, співуну́ співуна́м
знахідний співуна́ співуні́в
орудний співуно́м співуна́ми
місцевий на/у співуно́ві, співуні́ на/у співуна́х
кличний співу́не співуни́

Словник синонімів

СПІВА́К (той, хто уміє і любить співати; фахівець зі співу), СПІВЕ́ЦЬ, СПІВА́КАрозм., СПІВУ́Нрозм.; СОЛОВЕ́Й, СОЛОВЕ́ЙКО (про людину з гарним голосом, яка володіє мистецтвом співу); СОЛІ́СТ (співак, який виконує сольну партію); ХОРИ́СТ (співак хору). Молодий і чубатий, Бурлака, мабуть, був добрим співаком, бо голос у нього м’який і чистий (О. Сизоненко); Співець же невтішний, Лірній струні довіряючи біль і скорботи любові, Тільки про тебе, кохана, ..співав од рана до сутінів ночі (М. Зеров); - Добрий співака всюди потрібний (Григорій Тютюнник); Високого зросту, станкий, бравий [Максим] .., а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун (Панас Мирний); Соліст опери; Соліст капели бандуристів.