-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | співу́н | співуни́ |
родовий | співуна́ | співуні́в |
давальний | співуно́ві, співуну́ | співуна́м |
знахідний | співуна́ | співуні́в |
орудний | співуно́м | співуна́ми |
місцевий | на/у співуно́ві, співуні́ | на/у співуна́х |
кличний | співу́не | співуни́ |
Словник синонімів
СПІВА́К (той, хто уміє і любить співати; фахівець зі співу), СПІВЕ́ЦЬ, СПІВА́КА розм., СПІВУ́Н розм.; СОЛОВЕ́Й, СОЛОВЕ́ЙКО (про людину з гарним голосом, яка володіє мистецтвом співу); СОЛІ́СТ (співак, який виконує сольну партію); ХОРИ́СТ (співак хору). Молодий і чубатий, Бурлака, мабуть, був добрим співаком, бо голос у нього м’який і чистий (О. Сизоненко); Співець же невтішний, Лірній струні довіряючи біль і скорботи любові, Тільки про тебе, кохана, ..співав од рана до сутінів ночі (М. Зеров); - Добрий співака всюди потрібний (Григорій Тютюнник); Високого зросту, станкий, бравий [Максим] .., а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун (Панас Мирний); Соліст опери; Соліст капели бандуристів.