споюватися 2 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(п’яніти; п’ючи багато спиртного, ставати алкоголіком)
Словник відмінків
| Інфінітив | спо́юватися, спо́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спо́юймося, спо́юймось | |
| 2 особа | спо́юйся, спо́юйсь | спо́юйтеся, спо́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спо́юватимуся, спо́юватимусь | спо́юватимемося, спо́юватимемось, спо́юватимемся |
| 2 особа | спо́юватимешся | спо́юватиметеся, спо́юватиметесь |
| 3 особа | спо́юватиметься | спо́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спо́ююся, спо́ююсь | спо́юємося, спо́юємось, спо́юємся |
| 2 особа | спо́юєшся | спо́юєтеся, спо́юєтесь |
| 3 особа | спо́юється | спо́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спо́ювався, спо́ювавсь | спо́ювалися, спо́ювались |
| жін. р. | спо́ювалася, спо́ювалась | |
| сер. р. | спо́ювалося, спо́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́ювавшись | ||
-2-
дієслово недоконаного виду
(з’єднуватися)
Словник відмінків
| Інфінітив | спо́юватися, спо́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спо́юймося, спо́юймось | |
| 2 особа | спо́юйся, спо́юйсь | спо́юйтеся, спо́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спо́юватимуся, спо́юватимусь | спо́юватимемося, спо́юватимемось, спо́юватимемся |
| 2 особа | спо́юватимешся | спо́юватиметеся, спо́юватиметесь |
| 3 особа | спо́юватиметься | спо́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спо́ююся, спо́ююсь | спо́юємося, спо́юємось, спо́юємся |
| 2 особа | спо́юєшся | спо́юєтеся, спо́юєтесь |
| 3 особа | спо́юється | спо́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спо́ювався, спо́ювавсь | спо́ювалися, спо́ювались |
| жін. р. | спо́ювалася, спо́ювалась | |
| сер. р. | спо́ювалося, спо́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́ювавшись | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | спо́юватися, спо́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | спо́юватиметься | спо́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | спо́юється | спо́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́юючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спо́ювався, спо́ювавсь | спо́ювалися, спо́ювались |
| жін. р. | спо́ювалася, спо́ювалась | |
| сер. р. | спо́ювалося, спо́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́ювавшись | ||