специфічний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний специфі́чний специфі́чна специфі́чне специфі́чні
родовий специфі́чного специфі́чної специфі́чного специфі́чних
давальний специфі́чному специфі́чній специфі́чному специфі́чним
знахідний специфі́чний, специфі́чного специфі́чну специфі́чне специфі́чні, специфі́чних
орудний специфі́чним специфі́чною специфі́чним специфі́чними
місцевий на/у специфі́чному, специфі́чнім на/у специфі́чній на/у специфі́чному, специфі́чнім на/у специфі́чних

Словник синонімів

ХАРАКТЕ́РНИЙ (який становить відмітну особливість певної особи, певного предмета, явища і т. ін.), СПЕЦИФІ́ЧНИЙ, ОСОБЛИ́ВИЙ, СВОЄРІ́ДНИЙ, ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ. Десь ляснув характерний звук курка з гвинтівки (І. Ле); В довгому коридорі стояв специфічний запах ліків (О. Донченко); Особливий смак грибів; Амфора має своєрідну форму; Характерологічні прикмети стилю.