сліпий 1

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сліпи́й сліпа́ сліпе́ сліпі́
родовий сліпо́го сліпо́ї сліпо́го сліпи́х
давальний сліпо́му сліпі́й сліпо́му сліпи́м
знахідний сліпи́й, сліпо́го сліпу́ сліпе́ сліпі́, сліпи́х
орудний сліпи́м сліпо́ю сліпи́м сліпи́ми
місцевий на/у сліпо́му, сліпі́м на/у сліпі́й на/у сліпо́му, сліпі́м на/у сліпи́х

Словник синонімів

БАЙДУ́ЖИЙ (про людину - який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙрідше,ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙкнижн., БАЙДУ́ЖЛИВИЙрідко;АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який втратив цікавість до кого-, чого-небудь); БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (не схильний до почуттів, пристрастей); НЕУВА́ЖНИЙ, НЕУВА́ЖЛИВИЙрідше (який не виявляє уваги в ставленні до кого-, чого-небудь); ГЛУХИЙпідсил.,СЛІПИ́Йпідсил. (перев. до чого - який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавленості в чомусь). Псаломщик, глянувши на ридаючого рекрута, одвернувся, лишаючись байдужим до всього, що тут відбувалося (А. Шиян); В останні часи вона почувала себе такою втомленою, такою апатичною, байдужною до всього (М. Коцюбинський); [Бобочка:] Я вам родич і на правах родича не можу залишатися індиферентним (В. Собко); Ватя.. була непроворна, спокійна, нешвидка і ніби апатична до всього (І. Нечуй-Левицький); Батько вернув із криміналу зломаний, знеохочений (І. Франко); Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ. Але він - далеко не безпристрасний спостерігач (М. Рильський); Коли Марійка приходила без запрошення, Ніна була неуважна і явно не раділа їй (О. Донченко); Неспокій знову вселився у Чорногорця. Він ходив неуважливий, все на самоті (І. Сенченко); Вчений будь-якого фаху чи практик із практиків у сільському господарстві чи в промисловості, глухий до пісні, сліпий до картин і статуй, байдужий до цвітіння і розкоші живої природи - не може назватись повноцінною людиною (М. Рильський). - Пор. нечу́лий.
ЗАБИ́ТИЙу знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Йпідсил., ЗАТУ́РКАНИЙрозм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь). Проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Заморочені, потомлені люди хоч і виголодалися, знехотя сьорбали гарячу рідину (К. Гордієнко); Люди такі затуркані, підбиті страхом (В. Шевчук).
НЕКРИТИ́ЧНИЙ (який не ґрунтується на критичному, тверезому ставленні до кого-, чого-небудь); СЛІПИ́Йпідсил. (про почуття, про наслідування кого-, чого-небудь 2452І1>- неусвідомлюваний); РА́БСЬКИЙпідсил. (про наслідування кого-, чого-небудь). Некритичне використання досвіду попередників; Сліпе захоплення; Сліпе наслідування; Кращі.. перекладачі дають не буквальні.., рабські переклади, а переклади творчі (М. Рильський).
НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. - у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. - крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙрідше;НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙрідше (про темряву, туман і т. ін.); СЛІПИ́Йпідсил. (про темряву, ніч, хуртовину тощо). У непроглядному сніговому вихорі, стомлений і засліплений, він зовсім втратив орієнтацію (В. Козаченко); У непроглядному гаю тихо, як у церкві (Марко Вовчок); Попереду були лише снігові замети, вкрита непроникним туманом ніч - і все (Я. Качура); Небо закутане в небілене полотно - суворе, жорстке, непроникне (О. Копиленко); Від болючих думок щось обривалось у ньому, і здавалося - вечір ставав невидющим і важким, неначе хмара (М. Стельмах); І ми побачили в імлі, За хуртовиною сліпою, Шматочок рідної землі (М. Упеник). - Пор. 1. густи́й, 1. те́мний.
НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙкнижн., РЕФЛЕКТО́РНИЙфізіол., книжн. (перев. про рухи, реакцію на що-небудь - який відбувається неусвідомлено); ПІДСВІДО́МИЙ, ІНТУЇТИ́ВНИЙ, ІНСТИНКТИ́ВНИЙ (який невиразно, нечітко усвідомлюється й не спрямовується свідомістю); СТИХІ́ЙНИЙ, СЛІПИ́Й (про почуття, прагнення і т. ін. - неусвідомлюваний і сильний). Поволі, поволі підіймала Катерина голову... Несвідомим поглядом обвела хату і.. усміхнулася... (Г. Хоткевич); Це був непроголошений протест, неусвідомлене обурення, ..яке жило й кипіло в його юній душі (П. Колесник); Щось інстинктивне, якась незвичайна, позасвідома вже жадоба життя підвела це кволе, прострілене тіло (В. Козаченко); Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (І. Ле); Любив ці моменти дід, коли в саму вже останню хвилину громовим голосом крикне: "Стій", а ..він [застигнутий під час недозволеного рубання лісу] із роззявленим від жаху ротом, з виряченими очима не знає, що почати, й у нестямі рефлективними рухами виявляє свою безпомічність (Г. Хоткевич); - Князь перебільшує загрозу печенігів, - не втримався Чорний, спокушений якимсь підсвідомим бажанням заперечувати Олегові (Д. Міщенко); І тут зараз заскреготіло зелене залізо брами - вона відчинялася! Перше інстинктивне бажання [хлопця] було одним стрибком туди, за ворота (О. Гончар); - Я ніколи не бачила вас такою втомленою, - суто жіноче, може, інтуїтивне співчуття було в її словах (О. Копиленко); - Ну, годі! отямлюсь... - кажу я до себе. - Стихійним чуттям підлягати не треба (А. Кримський); Заздрість сліпа, і що гостріша вона, то ще більш сліпа (В. Козаченко). - Пор. машина́льний, 1. мимові́льний.
СЛІПИ́Й (про людину, тварину або очі - який не бачить через пошкодження зору), НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ[НЕВИДЮ́ЩИЙ], ТЕ́МНИЙ (про людину); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙрозм.,СЛІПОРО́ДНИЙрозм.,СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙзаст., книжн. (про людину, тварину - який не бачить від народження); ПІДСЛІ́ПУВАТИЙ, ПІДСЛІ́ПИЙрідше (який майже не бачить). Щодалі все більше людей прибувало.. Сліпого співця вислухати (Леся Українка); Він бачив те, Остап незрячий, Що зрячий оспівав Тарас (М. Рильський); Дівчинка дивилась на мене своїми незрячими очима (С. Журахович); Видюче її око заіскрилося радістю, невидюче почало блимати (Панас Мирний); І кобзареві невидющі очі Світились гнівом (Я. Шпорта); Отець Іван уже дуже старий і темний років із дев’ять.. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у Божому домі одправу, - і заборонив (Марко Вовчок); Дарма й сонцеві, що в глухих нетрях землі риється якесь сліпороде звіря (Панас Мирний); - Біднії, сліпорожденнії ви діти! - сказав їм крізь сльози Шрам. - Нехай Господь замилується над вашою темнотою! (П. Куліш).
СЛІПИ́Йім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), СЛІПЕ́ЦЬ, СЛІПА́К, НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ[НЕВИДЮ́ЩИЙ], СЛІПОТА́збірн. розм. (сліпі люди); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙрозм.,СЛІПОРО́ДНИЙрозм.,СЛІПОРІ́Дрозм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙзаст., книжн. (який не бачить від народження); ПІДСЛІ́ПАдіал. (той, хто майже не бачить). Вона тихо пішла в хату, за матір’ю, наче сліпий за поводатарем (І. Нечуй-Левицький); - Чи чуєш, як співає жайвір? - спитав сліпець у дівчини (О. Донченко); На землю правда прилетить Хоч на годиночку спочить, Незрячі прозрять, а кривиє, Мов сарна з гаю помайнуть (Т. Шевченко); [Павло:] Я вмію і невидющим прикинутись, як треба буде (М. Кропивницький); - Я тільки махнув рукою: горбатого могила виправить!сліпородний - ніколи не побаче світа!.. (Панас Мирний); Другою купою посідали наші старці та убогі, а між ними все більше сліпі та сліпорожденні, - сі тобі вичитують та голосять (Д. Мордовець).

Словник антонімів

 ВИДЮЩИЙ (ЗРЯЧИЙ) СЛІПИЙ
Який бачить, має зір Який позбавлений зору, не здатний бачити, незрячий; розм., темний, сліпак.
Зрячий, а, е -- сліпий, а, е бабуся, дитина, дівчина, жінка, людина, старий, хлопець, чоловік, цуценя; на одне око, на обидва ока; від народження, від природи. Добре видющий -- Зовсім, майже, повністю, цілком сліпий. Видаватися, зробитися, стати зрячим -- сліпим. У знач. ім.: Видющий, а - людина, яка бачить -- сліпий, а - людина, яка не бачить, сліпак.
Най сліпий камінь у воду верже, то і видющий не найде (Народне прислів’я). Дивна річ, я ніколи не знав, сліпий я, чи видющий (Леся Українка). Спочатку людям бачаться мої невидющі очі, а вже потім - я такий же зрячий, як і ви всі, тільки очі в мене заплющені... Найгірше для сліпої людини, коли їй співчувають, жаліють (Ю.Яновський). Він бачив те, Остап незрячий,  Що зрячий описав Тарас (М.Рильський).
Видющий ~сліпий, прозріти ~сліпнути

Словник фразеологізмів

загна́ти у сліпу́ ву́лицю кого. Поставити кого-небудь у безвихідне становище, здобувши перемогу в суперечці, розмові і т. ін. На Бронка дивились всі, і здавалося, що Філіпчук своєю логікою загнав його у сліпу вулицю (Ірина Вільде).

[і] сліпи́й поба́чить (розгля́дить) що. Очевидно, зрозуміло, ясно. — Се й сліпий розглядить, що се патрет [портрет], а не живий чоловік (Г. Квітка-Основ’яненко).

[і] сліпи́й поба́чить (розгля́дить) що. Очевидно, зрозуміло, ясно. — Се й сліпий розглядить, що се патрет [портрет], а не живий чоловік (Г. Квітка-Основ’яненко).

[і] сліпо́му ви́дно. Цілком зрозуміло, очевидно. Сліпому видно, як валиться їхній [фашистський] картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Ю. Бедзик).

сліпа́ ку́рка. Людина, яка погано бачить. Сліпою куркою не прикидайся, а читай уважно (З газети).

[і] сліпи́й поба́чить (розгля́дить) що. Очевидно, зрозуміло, ясно. — Се й сліпий розглядить, що се патрет [портрет], а не живий чоловік (Г. Квітка-Основ’яненко).

[і] сліпи́й поба́чить (розгля́дить) що. Очевидно, зрозуміло, ясно. — Се й сліпий розглядить, що се патрет [портрет], а не живий чоловік (Г. Квітка-Основ’яненко).

[і] сліпо́му ви́дно. Цілком зрозуміло, очевидно. Сліпому видно, як валиться їхній [фашистський] картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Ю. Бедзик).

як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт., ірон. Уживається для вираження категоричного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно. Треба, як лисому гребінь (Укр.. присл..). як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис).

як сліпи́й ди́виться, зі сл. гори́ть. Дуже слабо, погано. Горить, як сліпий дивиться (Укр.. присл..).

як сліпи́й пло́та (ціпка́) зі сл. трима́тися, держа́тися і т. ін. Дуже, надзвичайно міцно. — А я вже вас держусь, як сліпий плота,— шепотів Іван до Соломії, йдучи за нею (М. Коцюбинський); Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід (П. Загребельний).

як сліпи́й пло́та (ціпка́) зі сл. трима́тися, держа́тися і т. ін. Дуже, надзвичайно міцно. — А я вже вас держусь, як сліпий плота,— шепотів Іван до Соломії, йдучи за нею (М. Коцюбинський); Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід (П. Загребельний).