-1-
іменник чоловічого роду
(стовп) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний слуп слу́пи
родовий слу́па слу́пів
давальний слу́пу, слу́пові слу́пам
знахідний слуп слу́пи
орудний слу́пом слу́пами
місцевий на/у слу́пі на/у слу́пах
кличний слу́пе* слу́пи*

Словник синонімів

СТОВП (колода або товстий брус, поставлені вертикально), СЛУПзаст.,ШУ́ЛАдіал.;ВЕРСТВА́ (в старовину на шляху для позначення відстані); ПРИ́СОХзаст. (стовп у клуні чи іншій будівлі для підтримування покрівлі). Він спинив машину, підійшов до придорожнього стовпа, на якому гойдалася заіржавіла табличка (Ю. Мокрієв); Посеред конюшні на стовпі висів ліхтар (Григорій Тютюнник); Телеграфний стовп; Ось уже й основа біліє, і слупи височать, кізли схрестилися, глину баби місять... Росте моя хата (І. Муратов); - Ворота ледве тримаються на трухлявих шулах (П. Кочура); Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи (Т. Шевченко); Хведір.. нікого в клуню не пускав і один теє місце знав - у куточку коло присоха, де була скринька з грішми захована (Грицько Григоренко).