-2-
іменник жіночого або чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | слу́жка | слу́жки |
| родовий | слу́жки | слу́жок |
| давальний | слу́жці | слу́жкам |
| знахідний | слу́жку | слу́жок |
| орудний | слу́жкою | слу́жками |
| місцевий | на/у слу́жці | на/у слу́жках |
| кличний | слу́жко | слу́жки |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | слу́жка | слу́жки |
| родовий | слу́жки | слу́жок |
| давальний | слу́жці | слу́жкам |
| знахідний | слу́жку | слу́жок |
| орудний | слу́жкою | слу́жками |
| місцевий | на/у слу́жці | на/у слу́жках |
| кличний | слу́жко | слу́жки |
Словник синонімів
СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві - людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст., зневажл., ПОСЛУГА́Ч діал.; ДЖУ́РА іст. (зброєносець козацької старшини в 16- 18 ст.), ЦЮ́РА діал., ЧУ́РА діал.; КОЗАЧО́К (хлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпосництва в Україні); ХЛО́ПЕЦЬ заст. (слуга-підліток); ЧЕЛЯ́ДНИК іст., ЧЕЛЯДИ́Н іст., ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬ іст. (належний до челяді феодала), ГАЙДУ́К іст. (виїзний лакей); ДВОРО́ВИЙ, ДВОРА́К розм., ДВОРЯ́К рідше, О́БШАР збірн., зах. (селянин, який працював у панському дворі). В палаці забігали, завештались слуги, укладаючи на вози усяке князівське добро (І. Нечуй-Левицький); Воєвода з похмурою неквапливістю прикидав, як слід зодягти свого нового прислужника (П. Загребельний); Андрій.. зопалу й прогнав служника (Я. Баш); На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (дума); [Конон:] Я наче.. пахолок у моєї жінки, що мушу робити тільки так, як моїй жінці забагнеться (М. Кропивницький); - Та, Боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка); [Оля:] Тимчасом він уже трохи підріс, його, як кріпака, пан забрав до себе за козачка (С. Васильченко); Княжеські челядинці.. вештались по містечках, селах і хуторах і що хотіли, те й робили (О. Стороженко); Трохи віддалік за графом мовчки їхали конюх Петрович і рожевощокий гайдук (О. Донченко).
СЛУ́ЖКА (слуга в монастирі або при особі вищого духовного сану), КЕЛІ́ЙНИК.
СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві - жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКА розм., СЛУ́ЖКА заст., ПРИСЛУ́ГА заст., ПОСЛУ́ГА заст., ДІ́ВКА заст., ЧЕЛЯ́ДНИЦЯ іст., ПОСЛУГА́ЧКА діал.; ПОКОЇ́ВКА (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); НА́ЙМИЧКА (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П’ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця - служка; ..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); - В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); - Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок).