СЕЛО́ (населений пункт неміського типу); СЕ́ЛИЩЕ, СЛОБОДА́заст., розм. (велике село); ПРИСІ́ЛО́К (невелике село біля більшого); ПОСЕ́ЛЕННЯ, ОСЕ́ЛОК, ОСЕ́ЛИЩЕзаст.,ВЕСЬ заст.,СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСЕ́ЛЯдіал. (назва сукупності жител в сільській місцевості, де поселилися чи селяться люди). Село велике, красиве, над самим Черемошем (Г. Хоткевич); Дніпро, Україну згадаєм, Веселі селища в гаях (Т. Шевченко); Уже на околиці робітничого селища на них дихнула вогкою прохолодою тайга (О. Донченко); Погасло світло в слободі, І все тихенько коло хати (С. Руданський); - Я родом з присілкаСкрипчинців, - промовила Нимидора (І. Нечуй-Левицький); Село Збур’ївку обжили переважно моряки, це - традиційно моряцьке поселення (І. Волошин); Тяжко доводиться смердам. В оселищахобщинах живуть вони, біля землі пораються (А. Хижняк); - Ви не знаєте князя Данила?.. Володаря всіх земель, усіх осель і міст від Сяну аж до Дніпра (І. Франко).