слабий 1

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний слаби́й слаба́ слабе́ слабі́
родовий слабо́го слабо́ї слабо́го слаби́х
давальний слабо́му слабі́й слабо́му слаби́м
знахідний слабо́го, слаби́й слабу́ слабе́ слаби́х, слабі́
орудний слаби́м слабо́ю слаби́м слаби́ми
місцевий на/у слабо́му, слабі́м на/у слабі́й на/у слабо́му, слабі́м на/у слаби́х

Словник синонімів

НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше,СИРИ́Йпідсил. (про художній твір, його мову, певний задум і т. ін. - не до кінця відшліфований); СЛАБКИ́Й, СЛА́БИЙрідше,НЕ́МІЧНИЙпідсил.,НЕДОЛУ́ГИЙпідсил.,БЕЗПОРА́ДНИЙпідсил. (перев. про художній, науковий і под. твір - незадовільний у змістовому й художньому відношенні, позбавлений майстерності); УЧНІ́ВСЬКИЙ (який не відзначається самостійністю, зрілістю). Лиха година б їх забрала - оці недосконалі німецькі гранати. Міг би зостатися інвалідом... (Ю. Яновський); Незрілі вірші; В такій невикінченій формі.. віддаю я його [свій твір] тепер публіці (Леся Українка); Ми не сміємо давати низьку, недороблену продукцію (П. Тичина); Ти знаєш: читач мене хвалить, слухач поважає, Гудять поети лише: неопрацьований вірш! (М. Зеров); Не знаю, чи буде цікаво, як я пошлю туди [до журналу] пісні баладного змісту (теж сирий матеріал, бо довести до пуття я не вмію) (Леся Українка); Переклади його були слабкі художньо (М. Рильський); Безпорадний в ідейному відношенні твір; Перша збірка поета мала ще учнівський характер; [Люба:] Я не хотіла, щоб ти бачив мої учнівські вправи (І. Микитенко). - Пор. 1. приміти́вний.
СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙрідше,НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙрідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙрідше,КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙпідсил.,НАПІВМЕ́РТВИЙпідсил.,ПЛОХИ́Йрозм.,ПЛОХЕ́НЬКИЙрозм.,ХИСТКИ́Йрозм.,ХЛИПКИ́Йрозм.,У́ТЛИЙ[ВУ́ТЛИЙ]розм.,ДО́ХЛИЙпідсил. фам.,БЕЗДУ́ЖНИЙдіал.,НЕЗДУ́ЖНИЙдіал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров’я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙзневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії [Вишневецького] Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров’я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); - Слово правди.. - то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив - велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); - Що ж це буде, Савко?- спитав він у розпачі. - Невже ми такі малосильні?Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); - Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів’я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); [Кассандра:] Він такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в’яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). - Пор. ви́снажений.
СЛАБКИ́Й (неінтенсивний у своєму вияві), СЛАБИ́Й, ЛЕГКИ́Й, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, СКУПИ́Й, КВО́ЛИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ (перев. про світло, вогонь). Слабка посмішка; Слабкий гомін сусідських прикрих голосів хутко згубився (Леся Українка); Антін Рибка стояв на своєму подвір’ї і уважно при слабому передранішньому світлі стругав довгу жердину (М. Коцюбинський); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (І. Цюпа); Скупий ліхтарик над дальнім корпусом прийомного покою блимав непевно й тоскно (І. Микитенко); Десь попереду народився кволий вогник і полетів назустріч машині (П. Загребельний). - Пор. 1. незначни́й.
ТИ́ХИЙ (який звучить слабо, несильно), СЛАБКИ́Й, СЛАБИ́Й, НЕГОЛОСНИ́Й, НЕГУЧНИ́Й (не дуже гучний); ГЛУХИ́Й, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПІВГОЛОСНИ́Й (який нечітко чується). Іззаду ще тупіт у темряві, мов бігло двоє. Враз стихло, потім свист тихий (А. Головко); - Що він каже, тітко Оришко? - почувся слабкий привітний голос з-за бабусі (Панас Мирний); Галас на березі покривав його слабий, пискливий голос... (М. Коцюбинський); Постріл відбився неголосною луною (М. Трублаїні); І, може, де кобза найдеться, Що гучно на співи озветься, На співи, на струни мої негучні (Леся Українка); В хаті чути приглушений плач (І. Волошин); - Добрий вечір, - сказав [Олесь] зворушеним, півголосним звуком (О. Кобилянська). - Пор. 1. беззву́чний.
ХВО́РИЙна що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙрозм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙрозм., БОЛЯ́ЩИЙзаст., НЕЗДУЖА́ЛИЙрідше, ТРУДНИ́Йрідше.Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О. Гончар); Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою моєї матері (Я. Щоголів); [Лікар:] Що се ви, панночко, такі сьогодні якісь знервовані, може, нездорові? (Леся Українка); Він лежить недужий у хаті один (І. Цюпа); - Я була тоді троха слаба... В мене, бачте, мігрень (І. Нечуй-Левицький); Марін.. Не плакав, не корився, не зітхав, Стояв мов труп або смертельно хорий (І. Франко); "Проскуру спекти можна, на часточку подати попові о здравії болящої Горпини" (О. Донченко); Співав [О. Вересай] - похилий, нездужалий, Співав і серцем молодів (М. Рильський); Яковові трохи покращало; зате мати така трудна (Панас Мирний).
ХВО́РИЙім. (людина, яка хворіє), НЕДУ́ЖИЙ, СЛАБИ́Й, ХО́РИЙрозм., БОЛЯ́ЩИЙ заст.; ПАЦІЄ́НТ (людина, що звертається до лікаря); ЛАЗАРЕ́ТНИЙрозм., заст. (той, хто лежить у лазареті). Сила опору смерті вмираючого помножила силу волі лікаря, і цю силу лікар повертав хворому сторицею (О. Довженко); В Лесі тілько було й роботи, що копати коріння, варити зілля та сидіти над недужим (П. Куліш); Старому та слабому годи завше, як малому (прислів’я); Параска сиділа коло хорої (Г. Хоткевич); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить. Катерина ж з болящої І очей не зводить (Т. Шевченко); Лікарка дає пацієнтові кілька незначних порад і виписує рецепт на снотворне (Л. Дмитерко); З усіх жертв нещадного ярмарку становище лазаретників було найжахливішим (О. Гончар).

Словник антонімів

ЗДОРОВИЙ ХВОРИЙ
Який має здоров’я, стан організму, при якому нормально функціонують всі органи. Який має якусь хворобу, нездоровий, слабий.
Здоровий, а, е ~  хворий, а, е бабуся, вухо, дитя, дерево, дівчина, жінка, дуб, істота, кінь, нога, око, організм, печінка, птиця, рука, серце, тітка, чоловік, шкіра, шлунок, юнак; на вигляд, абсолютно, дуже, досить, зовсім, повністю, практично. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, ставати здоровим ~  хворим. У знач. ім.: Здоровий, а ~  хворий, а - здорова або хвора людина: Перевіряти усіх здорових і хворих.
Перекладати (валити, перекласти, звалювати, звалити) з хворої голови на здорову - перекладати з винного на невинного.
То хворого питають, а здоровий що впіймає, то й змеле [з’їсть] (Народне прислів’я). На порозі з’явилася фельдшериця в білому халаті.- Що вам треба? - Прийміть хворого.- Це ви - хворий? - Ні, я здоровий. Хворий там (О. Гончар).
Здоровенький ~хворенький, здоровшати ~хворіти, здоров’я ~хвороба; здоровий ~слабий, здоров’я ~недуга, одужувати ~занедужати
СИЛА КВОЛІСТЬ
Здатність живих істот напруженням м’язів виконувати фізичні рухи, різні дії; фізична енергія людини, тварини, міць, могутність; здатність людини до діяльності. Відсутність сили, життєвої енергії, слабкість, хирлявість; відсутність духовної діяльності, безсилість, млявість.
Сила ~  кволість велика, випадкова, душевна, ідейна, неймовірна, особлива, природна, фізична. Груба, небуденна сила ~  смертельна кволість. Сила ~  кволість атлета, батька, доказів, думки, людини, коня, сина, спортсмена, юнака. Відчувати, демонструвати, мати, показувати силу ~  кволість.
Слабий із дужим не борись, голий з багатим не дружись (Народне прислів’я).  Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина).  У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко). А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем: допоможи! Ти ж дужий, а я безпомічна! (О. Гончар).
Сильний ~кволий, сильно ~кволо; міцний //дужий ~слабий //кволий; силач //силань //богатир //атлет ~слабак //слабина
ТИХИЙ ГОЛОСНИЙ
Який звучить неголосно, нечутний, слабий, беззвучний. Який дуже сильно звучить, гучний, лункий, дзвінкий.
Тихий, а, е ~  голосний, а, е звучання, інтонація, мелодія, музика, пісня, стогін, стук, шепіт, щебетання. Бути, зробитися, ставати тихим ~  голосним. Досить, дуже, занадто, зовсім, надзвичайно, цілком тихий ~  голосний.
Хоч би вже буря, вир, абощо,- Цієї тиші не знести! А потім знов хай трудна проща, Хай знов голгофи і хрести...   І океаном заясніла вись І тиша, тиша. Тільки в вишнях білих Бриніння бджіл замріяно злились В один хорал блаженний і безсилий (Є. Маланюк).
Тихо ~голосно, тиша ~голос; беззвучний //нечутний ~дзвінкий //гучний //лункий, затихати ~звучати, слабий ~лункий

Словник фразеологізмів

слабка́ (слаба́) га́йка у кого і без додатка. Нездатний, неспроможний виконувати якусь роботу, завдання і т. ін. — Не кепкуй, Юрку, з обушка. Обушок своє діло зробив… Та ще подекуди й робить… Тільки ви, молодь, щодо обушка — слабка гайка (Остап Вишня).

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) [ро́ду людсько́го] збірн., жарт. Жінки. — З дівчатами у розмови не встрявав, .. намагався [Дмитро] триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко); — Отож нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського (М. Коцюбинський); сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський).

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) [ро́ду людсько́го] збірн., жарт. Жінки. — З дівчатами у розмови не встрявав, .. намагався [Дмитро] триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко); — Отож нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського (М. Коцюбинський); сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський).

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) [ро́ду людсько́го] збірн., жарт. Жінки. — З дівчатами у розмови не встрявав, .. намагався [Дмитро] триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко); — Отож нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського (М. Коцюбинський); сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський).

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) [ро́ду людсько́го] збірн., жарт. Жінки. — З дівчатами у розмови не встрявав, .. намагався [Дмитро] триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко); — Отож нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського (М. Коцюбинський); сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський).

болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. [Ганна:] Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Він зовсім в іншому становищі (Леся Українка); Треба віддати належне директорові міського музею. Він досконало знав слабі струни свого родича (О. Донченко).