СМУ́ГА (довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін.), СМУ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ШТА́БА, СКАБА́діал. (металу); ПІДРІ́Зперев. мн. (залізна смуга на нижній частині полозів саней). На його [намету] білих ребрах червоніли смуги з дорогого сукна (І. Нечуй-Левицький); Петро Петрович.. вставляв у рамки смужки штучної вощини (Ю. Яновський); Всю ніч солдати перев’язували поранених товаришів, рвучи на стьожки свої сорочки (П. Кочура); Він заложився з одним товаришем, що сплете солом’яну стяжку до ваших штахет, не урвавши її (О. Кобилянська).