сильний 1

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний си́льний си́льна си́льне си́льні
родовий си́льного си́льної си́льного си́льних
давальний си́льному си́льній си́льному си́льним
знахідний си́льний, си́льного си́льну си́льне си́льні, си́льних
орудний си́льним си́льною си́льним си́льними
місцевий на/у си́льному, си́льнім на/у си́льній на/у си́льному, си́льнім на/у си́льних

Словник синонімів

ВАЖКИ́Й (про почуття, переживання - значний за силою негативного прояву, який завдає душевного болю, страждань тощо), ТЯЖКИ́Й, ПРИ́КРИЙ, ГІРКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ЛЮ́ТИЙпідсил.На його спущених віках лежала глибока, важка туга (І. Нечуй-Левицький); В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий (М. Рильський); Болю і прикрих страждань довелось їй натерпітись досить (М. Зеров); Здавило серце почуття гірке (Леся Українка); Себе кляла [Катря], а на Юхима нічого, окрім терпкого жалю в серці (А. Головко); Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю (Леся Українка). - Пор. 2. бо́лісний, 5. си́льний.
ЗДОРО́ВИЙ (який має міцне здоров’я), ДУ́ЖИЙ, КВІТУ́ЧИЙ (здоровий, свіжий). [Принцеса:] Ти певне знов здоровим, дужим станеш, але для мене ти вже вмер (Леся Українка); До їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий (Ю. Збанацький). - Пор. 1. си́льний.
ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. - надзвичайно сильний),СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙрозм.,ОСАТАНІ́ЛИЙрозм.;ТРІСКУ́ЧИЙ, СКРИПУ́ЧИЙрозм. (про мороз). Після незвичайно довгої і лагідної осені настала відразу люта, морозна зима (І. Франко); Раз після довгої лютої спеки почалася страшна буря (казка); Тривали нестерпні холоди (І. Ле); Надворі була страшна спека (І. Нечуй-Левицький); А зав’юга на порозі, Холоди пішли страшні (Д. Білоус); Мороз був скажений (Й. Багмут); У нас така скажена спека знову, що аж думки в голові розтають (Леся Українка); Несамовиті вітри закручували туман у тугі чорні спіралі (В. Собко); То земля парує під промінням нещадного сонця (Ю. Збанацький); Безпощадне сонце ворогує з землею (О. Довженко); Над кораблем похмура тінь від хмарки і нещадний рясний дощ (О. Левада); Шалений вітер ламав дерева, зривав дахи (М. Трублаїні); Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); Під злу завірюху Навальний вітрище Руйнує, ламає поміж деревами Лиш ті, що найвищі (А. Кримський); Я все тут.. люблю У всяку пору. І травень розквітлий.., І січень, коли завірюха злюща (П. Дорошко); Лине синове слово живе про бої, про жорстокі морози, про хрещення його бойове... (В. Сосюра); Гримить-гуде за тучами, Ллє зливою злостивою Над матір’ю над сивою (М. Рильський); Гуде, висвистує оскаженілий вітер (А. Хижняк); Від пекельної спеки люди мусили ховатись до своїх саманових темних халупок (О. Досвітній); У канцелярії панував пекельний холод (І. Франко); Від нестямної спеки ви зневіряєтесь на свої очі (Панас Мирний); Немилосердне степове сонце щоліта випивало з річки половину води (М. Іщенко); Осатанілий вітер розхитував бурову (І. Цюпа); Надворі був тріскучий мороз, з вітром (Я. Гримайло); Скалочками виблискує на подвір’ї скрипучий мороз (І. Микитенко). - Пор. 1. несте́рпний, 1. си́льний.
МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б’ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.,СИ́ЛЬНИЙ діал.,ТРИВА́ЛИЙрозм.,НЕЗЛА́МНИЙ[НЕЗЛО́МНИЙ] (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); НЕБИТКИ́Й (про посуд, скло тощо - який не розбивається при падінні чи ударі); НОСКИ́Й (перев. про одяг - який довго носиться, не рветься); ДЕБЕ́ЛИЙрозм. (про масивні вироби з дерева, заліза тощо); ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ (зроблений добре, на тривалий час); НЕРОЗРИ́ВНИЙ (якого не можна розірвати); НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕРУШИ́МИЙрозм. (про відносини, зв’язки). Тая сила, що марна була на війні, Будувала підвалини й мури міцні (Леся Українка); .- .Обоє ще молоді, міцнусім’ю створили б... (О. Гончар); Бідні люди хотіли собі побудувати дім тривкий, кам’яний, вигідний (І. Франко); Лід кріпкий, хоч гармати коти (М. Номис); Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Лесь Мартович); В васзалізні панцирі незломні, і щити черлені при плечі, і латинські ковані шоломи (Н. Забіла); Небиткий посуд; Дебелі ворота з дашком були засунені (П. Панч); Фундаментальна споруда; А сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута (Леся Українка); Непорушна дружба між народами України і Грузії має багатовікову історію (з газети).
МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.;НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо - який зміцнів від тривалого стояння); КРУТИ́Й (про настій, навар, тютюн, запах тощо - дуже насичений); ТЕРПКИ́Й (про запах, а також про те, що має такий запах); СТІЙКИ́Й (про запах). - Здорові будьмо! - коротко сказав Тарас і випив. - Ух же й міцна!.. (Вас. Шевчук); Міцний дух конячого поту й вогкого ременю бив у ніс (З. Тулуб); Сперте, з сильним духом соснової дошки повітря затамувало їй віддих (М. Коцюбинський); Бакун у нього міцнющий - тільки пацюків труїти (з газети); [Химка:] Панич сказав, що то ром страшенно кріпкий (Панас Мирний); [Гальванеску:] Рідина, яку ви бачите в водозаборах.., не проста вода. Це насичений хімічний розчин (Ю. Смолич); Подавала вона.. меди настояні (П. Загребельний); Крутий чай; Терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч (М. Стельмах); Стійкі пахощі чогось смачного ще міцніше забили в ніздрі тоді, коли похму-рий наймит увів їх у світлицю (В. Речмедін).
СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙпідсил., ЗДОРО́ВИЙрозм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм., СТОСИ́ЛИЙпідсил. поет., МОГУ́ЧИЙпідсил. заст., МО́ЖНИЙзаст., КРІ́ПКИЙрідше; ПОВНОСИ́ЛИЙ (повний сил, енергії); СНАЖНИ́Йдіал. (сильний, не виснажений); М’ЯЗИ́СТИЙ, М’ЯЗУВАТИЙ, МУСКУЛИ́СТИЙ, МУСКУЛЯ́СТИЙ, ЖИ́ЛАВИЙ (який має розвинені м’язи); ТРИВКИ́Й (фізично витривалий). Він був виспаний, здоровий і сильний, тіло переливалося мускулами (Григорій Тютюнник); На лихо собі Корній вдався парубком гарним, - високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна (П. Кочура); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах] (П. Загребельний); За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); [Іван:] І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М. Кропивницький); Ми - двожильні. Ми виживем, інші ж навіки пропали (А. Малишко); А коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко); Він [солдат] помужнів. Вітчизна крила Йому незборені дала. Він полетів - орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (М. Гірник); - Ой же сильний він, кріпкий! - сказала Яринка (П. Тичина); При оглядинах Гаркуша не забракував нікого, всі були здорові, повносилі (О. Гончар); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар - дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка).
СИ́ЛЬНИЙ (який має великий вплив, авторитет, здатність відігравати вирішальну роль), МОГУ́ТНІЙпідсил., МОГУ́ЧИЙпідсил. заст.- Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство (І. Котляревський); Могутня держава; Не за горами, не за бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар (І. Франко).
СИ́ЛЬНИЙ (про удар - зроблений з великою силою), ДУ́ЖИЙ, МОГУ́ТНІЙ, МОГУ́ЧИЙзаст., ПОТУ́ЖНИЙ, ВІДЧУ́ТНИЙ, ПОВНОСИ́ЛИЙ. Бійці.. на бігу вскакували в свої хиткі судна, дужими ударами весел відпихалися на глибоке (О. Гончар); Раптом дужий стусан у спину урвав мої думки (П. Колесник).
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. - значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). - Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.
СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. - який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. інтерес, цікавість); БЕЗМЕ́ЖНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрозм.], НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, БЕЗДО́ННИЙпоет., БЕЗТЯ́МНИЙпідсил., НЕСТЯ́МНИЙпідсил., БЕЗУ́МНИЙпідсил., ЛЮ́ТИЙпідсил., НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., СТРАШНИ́Йпідсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм. рідше, СТРАХІТЛИ́ВИЙпідсил. розм., СТРАХІ́ТНИЙпідсил. розм., СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (про якесь почуття). Мені раптово стало соромно, що я не маю такого сильного почуття до неї (Є. Гуцало); Велике, фатальне кохання - це самум (Леся Українка); Великий гнів і велика скорбота, мов два млинових камені, стиснули до краю натягнену душу старого (М. Стельмах); Гості не тільки зрозуміли, хто така була Антоніна, але й відчули до неї глибоку повагу (О. Довженко); Важкі думки, невдачі, глибока образа докорів гнали Пріську додому (Панас Мирний); І лють нараз напала. Гостра лють! Помсти (Г. Хоткевич); Вона з гострою цікавістю приглядалася майже до кожного обличчя (Д. Ткач); Щастя, безмежна радість, любов до світу обгортали його, гріли серце (С. Скляренко); Першого дня Різдва безмірне горе давило Гаїнку (Б. Грінченко); Зосталась тільки ця любов обопільна, це безмірне щастя зустрічі двох людей, що звуться: мати й син (О. Гончар); Щоб передать журбу мою безкраю, немає фарб і слів нема таких (В. Сосюра); Спалить мене бездонна туга (Уляна Кравченко); Збулася [Пазя] зовсім збентеження, яке обхопило було її зразу внаслідок безтямної люті (Лесь Мартович); Я в пісню вилив ніжні мрії, Любов безумну в пісню вклав (М. Рильський); Люта злоба; Знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа (М. Стельмах); Боже, розплати шаленої, Боже, шаленої мсти, лютости всенаученої нам на всечас відпусти (В. Стус); Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав (О. Гончар). - Пор. 2. бурхли́вий, 5. важки́й.
СИ́ЛЬНИЙ (про крик, плач, галас, регіт і т. ін. - значний за ступенем свого вияву), НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил., НЕСТЯ́МНИЙпідсил., УРА́ЗЛИВИЙ[ВРА́ЗЛИВИЙ]підсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., ЖАХЛИ́ВИЙпідсил., ЖАХНИ́Йпідсил., СТРАШНИ́Йпідсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТРАХІТЛИВИЙрозм., СТРАХІ́ТНИЙрозм.Сильний сухий тріск.. розірвав тишу ночі (Ю. Смолич); Серед ночі я прокинувся від несамовитого гусячого крику (І. Багмут); Її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті (Панас Мирний); З кожного двора здіймався жахливий крик смерті (М. Коцюбинський); На вулицях був страшенний галас (Л. Смілянський); Почувся.. страхітливий вибух (Ю. Збанацький).

Словник антонімів

СИЛА КВОЛІСТЬ
Здатність живих істот напруженням м’язів виконувати фізичні рухи, різні дії; фізична енергія людини, тварини, міць, могутність; здатність людини до діяльності. Відсутність сили, життєвої енергії, слабкість, хирлявість; відсутність духовної діяльності, безсилість, млявість.
Сила ~  кволість велика, випадкова, душевна, ідейна, неймовірна, особлива, природна, фізична. Груба, небуденна сила ~  смертельна кволість. Сила ~  кволість атлета, батька, доказів, думки, людини, коня, сина, спортсмена, юнака. Відчувати, демонструвати, мати, показувати силу ~  кволість.
Слабий із дужим не борись, голий з багатим не дружись (Народне прислів’я).  Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина).  У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко). А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем: допоможи! Ти ж дужий, а я безпомічна! (О. Гончар).
Сильний ~кволий, сильно ~кволо; міцний //дужий ~слабий //кволий; силач //силань //богатир //атлет ~слабак //слабина

Словник фразеологізмів

ма́ти ру́ку, перев. де. Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т. ін. (перев. впливової, знаної людини). [Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий); В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко); Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко); Але прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). — Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар). ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка). ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він [князь] підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім “случаю” [випадку] свою руку (І. Франко).

си́льна (міцна́) рука́. Хто-небудь впливовий. — Полтава бореться, друзі!.. Чиясь сильна рука підтримує нас! (О. Гончар).

си́льна стать, збірн. жарт. Чоловіки. Не обійдені увагою [на Київській ювелірній фабриці] і представники сильної статі. Вони будуть вдячні нам за набори запонок з філігранню, широкі золоті обручки (З газети).

си́льна сторона́ чия, кого, у кого. Цінна, корисна якість, властивість кого-, чого-небудь, якою дорожать, яку цінують. Сильною стороною його доповіді виявилося те, що він оперував конкретними фактами (З усн. мови). си́льні сто́рони. Граф Лев Толстой .. був виразником поглядів і настроїв російського селянства в пореформену епоху .. з усіма сильними і слабкими сторонами цих поглядів (М. Рильський).

заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Це був заключний акорд операції (Олесь Донченко); Завершальним акордом .. став у Києві концерт симфонічного оркестру Софійської державної філармонії, що відбувся в Палаці культури “Україна” (З газети); Сильним акордом звучить тут вислів “не бідкаюсь”, де дієслово має спільний корінь з попередніми іменниками, але заперечує будь-яку розчуленість і непевність (Культура сл.).

си́льні сві́ту [цього́], книжн. Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон.). Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко); Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний); Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко); Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд).

си́льні сві́ту [цього́], книжн. Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон.). Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко); Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний); Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко); Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд).

си́льна сторона́ чия, кого, у кого. Цінна, корисна якість, властивість кого-, чого-небудь, якою дорожать, яку цінують. Сильною стороною його доповіді виявилося те, що він оперував конкретними фактами (З усн. мови). си́льні сто́рони. Граф Лев Толстой .. був виразником поглядів і настроїв російського селянства в пореформену епоху .. з усіма сильними і слабкими сторонами цих поглядів (М. Рильський).