-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив си́лувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   си́луймо
2 особа си́луй си́луйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа си́луватиму си́луватимемо, си́луватимем
2 особа си́луватимеш си́луватимете
3 особа си́луватиме си́луватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа си́лую си́луємо, си́луєм
2 особа си́луєш си́луєте
3 особа си́лує си́лують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
си́луючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. си́лував си́лували
жін. р. си́лувала
сер. р. си́лувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
си́луваний
Безособова форма
си́лувано
Дієприслівник
си́лувавши

Словник синонімів

ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИрозм.,ПРИПИРА́ТИрозм.,ПРИНУ́КУВАТИ[ПРИНУКА́ТИ]розм.,ЗАСТАВЛЯ́ТИзаст. - Док.: приму́сити, зму́сити, ви́мусити, приси́лувати, уси́лувати[вси́лувати]діал.принево́лити, прикрути́ти, припе́рти, заста́вити. Він мене примушував вступати в поєдинки з румунськими школярами (Р. Андріяшик); - Чого ходиш чорна! - гримала Маланка на Гафійку і змушувала її мало не щодня міняти сорочку (М. Коцюбинський); - Діждалася я від вас доброго слова. Та мені з цього слаба потіха, бо я вимусила вас на цю похвалу (Лесь Мартович); Поглядає [Палажка] на вулицю, і рада ж то, раденька, що її ніхто не силує до роботи (О. Стороженко); Якось хлопці присилували Крицяка поставити сулію сливовиці за двійко нащадків (Р. Андріяшик); [Товкач:] Як схочу, то буду робити, а ні, то війт мене не всилує (І. Франко); Микола з жінкою старого батька підпоїли й приневолили розписку написати, щоб город од Івана одібрати (Грицько Григоренко); - Навіщо збуватись так швидко своєї дитини та неволити її заміж? (Л. Яновська); - На землі нашого брата значно більше, аніж пана, і ми повинні принукати його до праці, а не він нас (І. Ле); Замість науки дяк заставляє Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч (Панас Мирний).