-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сила́ч силачі́
родовий силача́ силачі́в
давальний силаче́ві, силачу́ силача́м
знахідний силача́ силачі́в
орудний силаче́м силача́ми
місцевий на/у силаче́ві, силачу́, силачі́ на/у силача́х
кличний сила́чу силачі́

Словник синонімів

ЗДОРОВА́НЬрозм. (здорова, сильна, міцна людина, перев. високого зросту), ЗДОРОВ’Я́Крозм.,ЗДОРОВ’Я́ГАрозм.,ЗДОРОВИ́ЛОрозм.,ЗДОРОВКО́розм. рідше, КРЕ́М’ЯЗЕНЬрозм.,КРЕ́МЕЗрозм. рідше; ВЕРСТА́, ВЕРСТВА́ (дуже висока людина). Десь я бачив такого чи, здається, читав про такого здорованя, старого козарлюгу, що й кінь під ним вгинається (І. Нечуй-Левицький); Широкоплечий, красивий здоров’як вправно відкидав лівою рукою волосся, не вгаваючи говорив (П. Кочура); Дивлюсь на синів - і чудно мені: та невже оці здоров’яги плечисті і є ті самі жабенята, котрі борсались у ночвах, рачкували по хаті (І. Муратов); Цей здоровило, що мало не проривав рукавів піджака опуклостями атлетичних біцепсів, міг би бути шахтарем, вантажником (І. Кулик); - Що ти йому зробиш, такому здоровкові? (Панас Мирний); Толя підвівся - вилицюватий, широкоплечий крем’язень - і став перед Маратом (С. Журахович); Савка.. такий сухий, високий, верстою дражнили (М. Коцюбинський). - Пор. 1. ве́летень, сила́ч.
СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Рпідсил., ГЕРКУЛЕ́Спідсил., СИЛА́Крозм., СИЛА́НЬрозм., МОЦА́Крозм., МОЦА́Ррозм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗрозм., КРЕ́М’ЯЗЕНЬрозм. (людина міцної будови). Були між ними [чоловіками] й силачі, високі, плечисті, здорові (І. Нечуй-Левицький); Чорнявий, кремезний,.. він виглядає справжнім степовим богатирем (В. Бабляк); Не всі [стародавні греки] були афродитами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси (О. Довженко); Лише згадував [дід], що був колись силак, по дванадцять пудів на пароплав виносив (І. Микитенко); Петро, найдебеліший у бригаді силань, був сьогодні в новій.. брезентовій куртці (А. Хорунжий); "Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк! Хто з плеч зірве його додолу, Хай буде той уже моцак" (П. Грабовський); Воюючи з гранітом, як моцар, Трощить він скелю за один удар (М. Бажан).

Словник антонімів

СИЛА КВОЛІСТЬ
Здатність живих істот напруженням м’язів виконувати фізичні рухи, різні дії; фізична енергія людини, тварини, міць, могутність; здатність людини до діяльності. Відсутність сили, життєвої енергії, слабкість, хирлявість; відсутність духовної діяльності, безсилість, млявість.
Силакволість велика, випадкова, душевна, ідейна, неймовірна, особлива, природна, фізична. Груба, небуденна сила ~  смертельна кволість. Сила ~  кволість атлета, батька, доказів, думки, людини, коня, сина, спортсмена, юнака. Відчувати, демонструвати, мати, показувати силукволість.
Слабий із дужим не борись, голий з багатим не дружись (Народне прислів’я).  Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина).  У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко). А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем: допоможи! Ти ж дужий, а я безпомічна! (О. Гончар).
Сильний ~кволий, сильно ~кволо; міцний //дужий ~слабий //кволий; силач //силань //богатир //атлет ~слабак //слабина