-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | сила́к | силаки́ |
| родовий | силака́ | силакі́в |
| давальний | силако́ві, силаку́ | силака́м |
| знахідний | силака́ | силакі́в |
| орудний | силако́м | силака́ми |
| місцевий | на/у силако́ві, силаку́ | на/у силака́х |
| кличний | силаку́ | силаки́ |
Словник синонімів
СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М’ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови). Були між ними [чоловіками] й силачі, високі, плечисті, здорові (І. Нечуй-Левицький); Чорнявий, кремезний,.. він виглядає справжнім степовим богатирем (В. Бабляк); Не всі [стародавні греки] були афродитами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси (О. Довженко); Лише згадував [дід], що був колись силак, по дванадцять пудів на пароплав виносив (І. Микитенко); Петро, найдебеліший у бригаді силань, був сьогодні в новій.. брезентовій куртці (А. Хорунжий); "Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк! Хто з плеч зірве його додолу, Хай буде той уже моцак" (П. Грабовський); Воюючи з гранітом, як моцар, Трощить він скелю за один удар (М. Бажан).