сила 2

-1-
іменник чоловічого роду, істота
(ім’я)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Си́ла Си́ли
родовий Си́ли Сил
давальний Си́лі Си́лам
знахідний Си́лу Сил
орудний Си́лою Си́лами
місцевий на/у Си́лі на/у Си́лах
кличний Си́ло Си́ли
відмінок однина множина
називний си́ла си́ли
родовий си́ли сил
давальний си́лі си́лам
знахідний си́лу си́ли
орудний си́лою си́лами
місцевий на/у си́лі на/у си́лах
кличний си́ло* си́ли*

Словник синонімів

БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІКрідше, КУ́ПАпідсил.розм., РІЙпідсил.розм., СОНМпідсил.книжн., СО́НМИЩЕпідсил.книжн., ТЬМАпідсил.розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩАпідсил.розм., ХМА́РАпідсил.розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННАпідсил.рідше; ГИ́БЕЛЬпідсил.розм., МА́САпідсил.розм., МО́РЕпідсил., розм., СИ́ЛАпідсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННАпідсил.розм., НА́ТОВПрозм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Нпідсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Нперев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РДперев. мн., підсил., МІРІА́ДИмн., підсил.книжн., СО́ТНЯперев. мн., підсил., ТИ́СЯЧАперев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕперев. мн., підсил. (про людей - при негативному ставленні); ЛІСпідсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); - Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися [Сердюки] незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); - Клевета! Ябеда! - загукали кругом [пани] - ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); - Взагалі останнім часом [під час окупації], - ти помітила? - в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, - невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить [Олімпія] гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі - ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшладо Целі (І. Франко); - Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" [про вихованців спецшколи], прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми - тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). - Пор. 1. бага́то.
БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Йпідсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій? - зустрів йогоЄлисей, блиснувши очима. - Геть звідси! (З. Тулуб); Піднялася вся нація, .. піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних катів (О. Довженко); Так могли вчинити тільки фашисти. Розбоєм вони починали, розбоєм і кінчали (О. Гончар); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильства (П. Загребельний).
ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ[СИ́ЛАрідше]з означ., ПОЛКИ́мн., поет.,РАТЬіст., поет.,ДРУЖИ́НАіст., поет.,ПОТУ́ГАзаст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́зневажл. (про ворожі великі з’єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав [Святослав] половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси [вітре] на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, - Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).
НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́Мрозм.,НАСИ́ЛУдіал.;ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮзаст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМпідсил.,ЖИВОСИ́ЛОМ підсил. розм., ГВАЛТО́ВНОпідсил. рідше (застосовуючи фізичну силу). Плач стряснув товпою. Заголосили жінки, .. глухо незрозуміле щось гули насильно зігнані сюди люди (Г. Хоткевич); Дівчина мерзлякувато куталась у теплу вовняну хустку, яку силоміць накинула на неї Параска Дмитрівна (Л. Дмитерко); - Не підеш доброхіть - силою поведемо (Марко Вовчок); Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич); [Панас:] А чого ти причепився до дівчини і силком тягнеш її, розбишако? (І. Карпенко-Карий); Ввечері вже скрипіли ярма, відчинялися ворота - примусово евакуйовані поспішали додому (М. Томчаній); - Все село з примусу має працювати на Генріха (С. Чорнобривець); [Кармелюк:] Буду крадене добро людське ґвалтом однімать, бо другого рятунку не сподівайся нізвідки (С. Васильченко); В цей момент просто на нас летів снаряд.. Я встиг живосилом положити на землю генерала (І. Ле).
НЕЗДА́ТНИЙна що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙдо чого, з інфін.,заст.,НЕСПОСІ́БНИЙдо чого, з інфін., заст.;НЕСПРОМО́ЖНИЙ, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙрідше,БЕЗВЛА́ДНИЙ, НЕ В СИ́ЛІ[СИ́ЛАХ], НЕ В ЗМО́ЗІ[СПРОМО́ЗІ] (з інфін. - який хоче або повинен, але не може щось зробити); НЕПРИДА́ТНИЙдо чого,НЕЗУГА́РНИЙдо чого, з інфін., розм. (який не має навичок до чого-небудь, не вміє робити чогось); НЕГО́ЖИЙна що, до чого, розм.,НЕГОДЯ́ЩИЙдо чого і без додатка, розм.,НЕ ГО́ДНИЙ[НЕ ГО́ДЕН] з інфін. і без додатка, розм.,НЕГІ́ДНИЙна що, до чого, рідко (неспроможний фізично що-небудь робити). Почуває сама [Катька], що нездатна тепер думати над чимось так же ясно й просто, як раніше (Л. Смілянський); Хоч нездібний до публічної служби, він, проте, не був зовсім сліпий (І. Франко); Добираючи слів, він зауважив, що війна - річ жахлива, хоч досі людство і неспроможне цілком її уникнути (П. Кочура); Лютиться стара, а вже нічого не годна вдіяти - безсила боронитися (Г. Хоткевич); А він продовжує зустрічатися із Зінькою, і це вона знає, але перешкодити чи припинити ці зустрічі безсильна (А. Шиян); Будучи безвладним заперечити своєму начальнику, зібрав [секретар] миттю папери, уклонився і пішов собі геть (Г. Епік); Солдат віддав знамено до музею, Хоч був не в силі здержати сльозу (В. Бичко); Очі не в змозі були одірватися від його карих очей, що вабили до себе, підкоряли (А. Шиян); Вдався Улас до сільського господарства зовсім непридатним (Григорій Тютюнник); До самих Семидолів Настуня не промовила й слова, і Мірошник почував себе зніяковілим школярем, він був незугарний викликати її на серйозну розмову (М. Зарудний); Звісно, вони не помилують за подібні штучки, та йому дарма. Все рівно він ні до чого негожий став (О. Гуреїв); Зовсім негодящий Онисько до будь-якої роботи (Григорій Тютюнник); - А я б що з таким чоловіком подіяла, що робити не годен? (М. Коцюбинський); От ще остатня надія, - може, буде негідний на службу. Та на лихо собі Корній вдався парубком гарним, - високий, дужий (Леся Українка). - Пор. 1. безпора́дний, 1. невмі́лий, 1. незді́бний.
СИ́ЛА (фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось), МІЦЬ, СНАГА́, НАСНА́ГА, МІЧзаст., ПУТЕ́РЯдіал.Він ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в ті рухи (М. Коцюбинський); Не лише силою треба боротись, а й умінням (прислів’я); Здоров’ям і міццю жил, мускулів, тіла віяло від нього (Г. Хоткевич); Я молодий, але до щастя йшов здаля, Мені свою снагу дала моя земля (Д. Павличко); Віра в народ, у його життєдайні сили, в майбутнє давали наснагу Котляревському вершити життєвий подвиг (з газети); У пошані той у нас, Хто працює вміло; Вміло, чесно, в повну міч (П. Воронько).
СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬпідсил., МОГУ́ТТЯпідсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет.- Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі.. і позиватись з ними не можна було, бо сила була в їх руках (І. Нечуй-Левицький); Могутність держави; Візантійці ще не могли здобутися на могуття, тому вибрали хитрощі (П. Загребельний).
СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯпідсил., БЕ́ЗМІРпідсил., БЕ́ЗКРАЙпідсил., ГЛИБИНА́підсил., БЕЗО́ДНЯпідсил. (чого або з означенням - про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); - Ой, пустіть мене!.. - благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам’яний господар" [Лесі Українки], - це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

Словник антонімів

СИЛА КВОЛІСТЬ
Здатність живих істот напруженням м’язів виконувати фізичні рухи, різні дії; фізична енергія людини, тварини, міць, могутність; здатність людини до діяльності. Відсутність сили, життєвої енергії, слабкість, хирлявість; відсутність духовної діяльності, безсилість, млявість.
Сила ~  кволість велика, випадкова, душевна, ідейна, неймовірна, особлива, природна, фізична. Груба, небуденна сила ~  смертельна кволість. Сила ~  кволість атлета, батька, доказів, думки, людини, коня, сина, спортсмена, юнака. Відчувати, демонструвати, мати, показувати силу ~  кволість.
Слабий із дужим не борись, голий з багатим не дружись (Народне прислів’я).  Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина).  У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко). А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем: допоможи! Ти ж дужий, а я безпомічна! (О. Гончар).
Сильний ~кволий, сильно ~кволо; міцний //дужий ~слабий //кволий; силач //силань //богатир //атлет ~слабак //слабина

Словник фразеологізмів

вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб).

2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб).

2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб).

2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб).

2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг .. й витяг на берег (Остап Вишня); Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський); Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина... а проте він по заметах ще біг (М. Старицький). ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний); Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка).

вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг .. й витяг на берег (Остап Вишня); Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський); Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина... а проте він по заметах ще біг (М. Старицький). ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний); Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка).

вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг .. й витяг на берег (Остап Вишня); Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський); Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина... а проте він по заметах ще біг (М. Старицький). ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний); Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка).

вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг .. й витяг на берег (Остап Вишня); Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський); Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина... а проте він по заметах ще біг (М. Старицький). ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний); Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка).

від си́ли. Щонайбільше. Побачив [військовий] невелику кам’яну чашу. Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше. Ну, від сили п’ять (В. Поліщук); Цим чоботям од сили три карбованці ціна (Б. Грінченко); Менш їх [козаків] було зараз: од сили з півсотні (А. Головко).

з оста́нніх сил. З найбільшим, неймовірним напруженням. З криком “ох, Боже мій!.. ох, Боже!..” вона шарпнулась з останніх сил і наосліп кинулась в очерет (М. Коцюбинський).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); [Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); [Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе. Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський); Нерідко на майдан .. сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу). мі́ряти си́ли. Інші [юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена).

мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); [Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); [Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе. Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський); Нерідко на майдан .. сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу). мі́ряти си́ли. Інші [юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена).

набира́ти[ся] на си́лі. 1. Міцніти, розвиватися. Деякі зони заповідника [Поліського] є місцями осінніх скупчень журавлів: тут вони набирають на силі перед відльотом у вирій (З журналу).

2. Набувати більшого вияву, зростати; ставати досконалішим. “Атомна артилерія” УФТІ набиралася на силі, народжувалась плеяда потужних атомних машин (З журналу); Північний вітер набирав на силі (З журналу).

набира́ти[ся] на си́лі. 1. Міцніти, розвиватися. Деякі зони заповідника [Поліського] є місцями осінніх скупчень журавлів: тут вони набирають на силі перед відльотом у вирій (З журналу).

2. Набувати більшого вияву, зростати; ставати досконалішим. “Атомна артилерія” УФТІ набиралася на силі, народжувалась плеяда потужних атомних машин (З журналу); Північний вітер набирав на силі (З журналу).

недо́бра си́ла. Те, що приносить людям нещастя, горе. Здається, вперш людська нога на мох оцей ступила, здається, скрізь підстеріга тебе недобра сила (І. Гончаренко).

не жалі́ти рук (сил). Працювати, робити що-небудь з великим напруженням, з найбільшою віддачею. Як вона [Пріська] рук не жаліла, обмазуючи та обліплюючи хату, щоб і холод не заходив зимою (Панас Мирний); Он уже помітили його роботу розумні люди, уже й молоком дарують, бо він таки рук не жаліє і не з лінивих (Григорій Тютюнник); П’єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (М. Стельмах).

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).

чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).

чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).

мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); [Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); [Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе. Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський); Нерідко на майдан .. сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу). мі́ряти си́ли. Інші [юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена).

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу). Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради “світлого майбутнього”, що й не маячило на горизонті (З газети); Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров’я (А. Головко); Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко); — Ти звідки .. знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за кров!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах). рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник).

про́бувати [свої́] си́ли (рідше себе́) в чому. Починати займатися чимсь, перевіряти свої здібності, можливості, талант у чомусь. Зовсім самостійною моєю роботою, де я пробував свої сили як сценарист, режисер і актор одночасно, був фільм “За стіною” (А. Бучма); Наші молоді прозаїки пробують свої сили і в надзвичайно важливому жанрі — в літературі для дітей (Ю. Смолич); Під впливом свого приятеля Федькович і сам почав пробувати сили в літературі (Леся Українка); Крім поезій ліричних і гумористичних пробував себе [поет] й у драматичному роді (В. Самійленко).

про́бувати [свої́] си́ли (рідше себе́) в чому. Починати займатися чимсь, перевіряти свої здібності, можливості, талант у чомусь. Зовсім самостійною моєю роботою, де я пробував свої сили як сценарист, режисер і актор одночасно, був фільм “За стіною” (А. Бучма); Наші молоді прозаїки пробують свої сили і в надзвичайно важливому жанрі — в літературі для дітей (Ю. Смолич); Під впливом свого приятеля Федькович і сам почав пробувати сили в літературі (Леся Українка); Крім поезій ліричних і гумористичних пробував себе [поет] й у драматичному роді (В. Самійленко).

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу). Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради “світлого майбутнього”, що й не маячило на горизонті (З газети); Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров’я (А. Головко); Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко); — Ти звідки .. знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за кров!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах). рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник).

руші́йна си́ла. Те, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось. Словом “душа” люди різних мов називають, по суті, одне й те саме — певну невидиму рушійну силу, яка щось здійснює, дає дихання й життя (З журналу).

скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому. Робити кого-небудь морально стійким, непохитним. Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Старицький); [Степан:] Дома щоденне пекло,— тільки тією мрією і жив, тільки вона мені сили скріпляла… (М. Старицький); [Друга жінка (Молодша. Так само склоняється перед Прісціллою):] Скріпи мій дух, він немічний, сестрице! (Леся Українка).

скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому. Робити кого-небудь морально стійким, непохитним. Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Старицький); [Степан:] Дома щоденне пекло,— тільки тією мрією і жив, тільки вона мені сили скріпляла… (М. Старицький); [Друга жінка (Молодша. Так само склоняється перед Прісціллою):] Скріпи мій дух, він немічний, сестрице! (Леся Українка).

у мі́ру сил, перев. чиїх. Як хтось може, міг і т. ін.; наскільки можливо, по змозі. Всю ніч чесно, в міру своїх сил, виконував він [дід] з молоддю свої вироки, розбиваючи німецькі каски березовим прикладом (О. Довженко).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

-2-
іменник жіночого роду

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Си́ла Си́ли
    родовий Си́ли Сил
    давальний Си́лі Си́лам
    знахідний Си́лу Сил
    орудний Си́лою Си́лами
    місцевий на/у Си́лі на/у Си́лах
    кличний Си́ло Си́ли
    відмінок однина множина
    називний си́ла си́ли
    родовий си́ли сил
    давальний си́лі си́лам
    знахідний си́лу си́ли
    орудний си́лою си́лами
    місцевий на/у си́лі на/у си́лах
    кличний си́ло* си́ли*

    Словник синонімів

    БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІКрідше, КУ́ПАпідсил.розм., РІЙпідсил.розм., СОНМпідсил.книжн., СО́НМИЩЕпідсил.книжн., ТЬМАпідсил.розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩАпідсил.розм., ХМА́РАпідсил.розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННАпідсил.рідше; ГИ́БЕЛЬпідсил.розм., МА́САпідсил.розм., МО́РЕпідсил., розм., СИ́ЛАпідсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННАпідсил.розм., НА́ТОВПрозм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Нпідсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Нперев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РДперев. мн., підсил., МІРІА́ДИмн., підсил.книжн., СО́ТНЯперев. мн., підсил., ТИ́СЯЧАперев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕперев. мн., підсил. (про людей - при негативному ставленні); ЛІСпідсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); - Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися [Сердюки] незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); - Клевета! Ябеда! - загукали кругом [пани] - ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); - Взагалі останнім часом [під час окупації], - ти помітила? - в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, - невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить [Олімпія] гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі - ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшладо Целі (І. Франко); - Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" [про вихованців спецшколи], прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми - тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). - Пор. 1. бага́то.
    БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Йпідсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій? - зустрів йогоЄлисей, блиснувши очима. - Геть звідси! (З. Тулуб); Піднялася вся нація, .. піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних катів (О. Довженко); Так могли вчинити тільки фашисти. Розбоєм вони починали, розбоєм і кінчали (О. Гончар); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильства (П. Загребельний).
    ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ[СИ́ЛАрідше]з означ., ПОЛКИ́мн., поет.,РАТЬіст., поет.,ДРУЖИ́НАіст., поет.,ПОТУ́ГАзаст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́зневажл. (про ворожі великі з’єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав [Святослав] половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси [вітре] на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, - Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).
    НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́Мрозм.,НАСИ́ЛУдіал.;ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮзаст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМпідсил.,ЖИВОСИ́ЛОМ підсил. розм., ГВАЛТО́ВНОпідсил. рідше (застосовуючи фізичну силу). Плач стряснув товпою. Заголосили жінки, .. глухо незрозуміле щось гули насильно зігнані сюди люди (Г. Хоткевич); Дівчина мерзлякувато куталась у теплу вовняну хустку, яку силоміць накинула на неї Параска Дмитрівна (Л. Дмитерко); - Не підеш доброхіть - силою поведемо (Марко Вовчок); Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич); [Панас:] А чого ти причепився до дівчини і силком тягнеш її, розбишако? (І. Карпенко-Карий); Ввечері вже скрипіли ярма, відчинялися ворота - примусово евакуйовані поспішали додому (М. Томчаній); - Все село з примусу має працювати на Генріха (С. Чорнобривець); [Кармелюк:] Буду крадене добро людське ґвалтом однімать, бо другого рятунку не сподівайся нізвідки (С. Васильченко); В цей момент просто на нас летів снаряд.. Я встиг живосилом положити на землю генерала (І. Ле).
    НЕЗДА́ТНИЙна що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙдо чого, з інфін.,заст.,НЕСПОСІ́БНИЙдо чого, з інфін., заст.;НЕСПРОМО́ЖНИЙ, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙрідше,БЕЗВЛА́ДНИЙ, НЕ В СИ́ЛІ[СИ́ЛАХ], НЕ В ЗМО́ЗІ[СПРОМО́ЗІ] (з інфін. - який хоче або повинен, але не може щось зробити); НЕПРИДА́ТНИЙдо чого,НЕЗУГА́РНИЙдо чого, з інфін., розм. (який не має навичок до чого-небудь, не вміє робити чогось); НЕГО́ЖИЙна що, до чого, розм.,НЕГОДЯ́ЩИЙдо чого і без додатка, розм.,НЕ ГО́ДНИЙ[НЕ ГО́ДЕН] з інфін. і без додатка, розм.,НЕГІ́ДНИЙна що, до чого, рідко (неспроможний фізично що-небудь робити). Почуває сама [Катька], що нездатна тепер думати над чимось так же ясно й просто, як раніше (Л. Смілянський); Хоч нездібний до публічної служби, він, проте, не був зовсім сліпий (І. Франко); Добираючи слів, він зауважив, що війна - річ жахлива, хоч досі людство і неспроможне цілком її уникнути (П. Кочура); Лютиться стара, а вже нічого не годна вдіяти - безсила боронитися (Г. Хоткевич); А він продовжує зустрічатися із Зінькою, і це вона знає, але перешкодити чи припинити ці зустрічі безсильна (А. Шиян); Будучи безвладним заперечити своєму начальнику, зібрав [секретар] миттю папери, уклонився і пішов собі геть (Г. Епік); Солдат віддав знамено до музею, Хоч був не в силі здержати сльозу (В. Бичко); Очі не в змозі були одірватися від його карих очей, що вабили до себе, підкоряли (А. Шиян); Вдався Улас до сільського господарства зовсім непридатним (Григорій Тютюнник); До самих Семидолів Настуня не промовила й слова, і Мірошник почував себе зніяковілим школярем, він був незугарний викликати її на серйозну розмову (М. Зарудний); Звісно, вони не помилують за подібні штучки, та йому дарма. Все рівно він ні до чого негожий став (О. Гуреїв); Зовсім негодящий Онисько до будь-якої роботи (Григорій Тютюнник); - А я б що з таким чоловіком подіяла, що робити не годен? (М. Коцюбинський); От ще остатня надія, - може, буде негідний на службу. Та на лихо собі Корній вдався парубком гарним, - високий, дужий (Леся Українка). - Пор. 1. безпора́дний, 1. невмі́лий, 1. незді́бний.
    СИ́ЛА (фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось), МІЦЬ, СНАГА́, НАСНА́ГА, МІЧзаст., ПУТЕ́РЯдіал.Він ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в ті рухи (М. Коцюбинський); Не лише силою треба боротись, а й умінням (прислів’я); Здоров’ям і міццю жил, мускулів, тіла віяло від нього (Г. Хоткевич); Я молодий, але до щастя йшов здаля, Мені свою снагу дала моя земля (Д. Павличко); Віра в народ, у його життєдайні сили, в майбутнє давали наснагу Котляревському вершити життєвий подвиг (з газети); У пошані той у нас, Хто працює вміло; Вміло, чесно, в повну міч (П. Воронько).
    СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬпідсил., МОГУ́ТТЯпідсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет.- Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі.. і позиватись з ними не можна було, бо сила була в їх руках (І. Нечуй-Левицький); Могутність держави; Візантійці ще не могли здобутися на могуття, тому вибрали хитрощі (П. Загребельний).
    СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯпідсил., БЕ́ЗМІРпідсил., БЕ́ЗКРАЙпідсил., ГЛИБИНА́підсил., БЕЗО́ДНЯпідсил. (чого або з означенням - про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); - Ой, пустіть мене!.. - благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам’яний господар" [Лесі Українки], - це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

    Словник антонімів

    СИЛА КВОЛІСТЬ
    Здатність живих істот напруженням м’язів виконувати фізичні рухи, різні дії; фізична енергія людини, тварини, міць, могутність; здатність людини до діяльності. Відсутність сили, життєвої енергії, слабкість, хирлявість; відсутність духовної діяльності, безсилість, млявість.
    Сила ~  кволість велика, випадкова, душевна, ідейна, неймовірна, особлива, природна, фізична. Груба, небуденна сила ~  смертельна кволість. Сила ~  кволість атлета, батька, доказів, думки, людини, коня, сина, спортсмена, юнака. Відчувати, демонструвати, мати, показувати силу ~  кволість.
    Слабий із дужим не борись, голий з багатим не дружись (Народне прислів’я).  Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина).  У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко). А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем: допоможи! Ти ж дужий, а я безпомічна! (О. Гончар).
    Сильний ~кволий, сильно ~кволо; міцний //дужий ~слабий //кволий; силач //силань //богатир //атлет ~слабак //слабина

    Словник фразеологізмів

    вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб).

    2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

    вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб).

    2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

    вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб).

    2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

    вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб).

    2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

    вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг .. й витяг на берег (Остап Вишня); Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський); Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина... а проте він по заметах ще біг (М. Старицький). ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний); Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка).

    вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг .. й витяг на берег (Остап Вишня); Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський); Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина... а проте він по заметах ще біг (М. Старицький). ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний); Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка).

    вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг .. й витяг на берег (Остап Вишня); Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський); Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина... а проте він по заметах ще біг (М. Старицький). ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний); Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка).

    вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг .. й витяг на берег (Остап Вишня); Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський); Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина... а проте він по заметах ще біг (М. Старицький). ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний); Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка).

    від си́ли. Щонайбільше. Побачив [військовий] невелику кам’яну чашу. Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше. Ну, від сили п’ять (В. Поліщук); Цим чоботям од сили три карбованці ціна (Б. Грінченко); Менш їх [козаків] було зараз: од сили з півсотні (А. Головко).

    з оста́нніх сил. З найбільшим, неймовірним напруженням. З криком “ох, Боже мій!.. ох, Боже!..” вона шарпнулась з останніх сил і наосліп кинулась в очерет (М. Коцюбинський).

    ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

    2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

    3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

    4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

    5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

    не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

    ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

    2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

    3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

    4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

    5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

    ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

    2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

    3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

    4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

    5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

    мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); [Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); [Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе. Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський); Нерідко на майдан .. сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу). мі́ряти си́ли. Інші [юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена).

    мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); [Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); [Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе. Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський); Нерідко на майдан .. сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу). мі́ряти си́ли. Інші [юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена).

    набира́ти[ся] на си́лі. 1. Міцніти, розвиватися. Деякі зони заповідника [Поліського] є місцями осінніх скупчень журавлів: тут вони набирають на силі перед відльотом у вирій (З журналу).

    2. Набувати більшого вияву, зростати; ставати досконалішим. “Атомна артилерія” УФТІ набиралася на силі, народжувалась плеяда потужних атомних машин (З журналу); Північний вітер набирав на силі (З журналу).

    набира́ти[ся] на си́лі. 1. Міцніти, розвиватися. Деякі зони заповідника [Поліського] є місцями осінніх скупчень журавлів: тут вони набирають на силі перед відльотом у вирій (З журналу).

    2. Набувати більшого вияву, зростати; ставати досконалішим. “Атомна артилерія” УФТІ набиралася на силі, народжувалась плеяда потужних атомних машин (З журналу); Північний вітер набирав на силі (З журналу).

    недо́бра си́ла. Те, що приносить людям нещастя, горе. Здається, вперш людська нога на мох оцей ступила, здається, скрізь підстеріга тебе недобра сила (І. Гончаренко).

    не жалі́ти рук (сил). Працювати, робити що-небудь з великим напруженням, з найбільшою віддачею. Як вона [Пріська] рук не жаліла, обмазуючи та обліплюючи хату, щоб і холод не заходив зимою (Панас Мирний); Он уже помітили його роботу розумні люди, уже й молоком дарують, бо він таки рук не жаліє і не з лінивих (Григорій Тютюнник); П’єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (М. Стельмах).

    не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

    чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).

    чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).

    чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).

    мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); [Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); [Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе. Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський); Нерідко на майдан .. сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу). мі́ряти си́ли. Інші [юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена).

    рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу). Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради “світлого майбутнього”, що й не маячило на горизонті (З газети); Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров’я (А. Головко); Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко); — Ти звідки .. знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за кров!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах). рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник).

    про́бувати [свої́] си́ли (рідше себе́) в чому. Починати займатися чимсь, перевіряти свої здібності, можливості, талант у чомусь. Зовсім самостійною моєю роботою, де я пробував свої сили як сценарист, режисер і актор одночасно, був фільм “За стіною” (А. Бучма); Наші молоді прозаїки пробують свої сили і в надзвичайно важливому жанрі — в літературі для дітей (Ю. Смолич); Під впливом свого приятеля Федькович і сам почав пробувати сили в літературі (Леся Українка); Крім поезій ліричних і гумористичних пробував себе [поет] й у драматичному роді (В. Самійленко).

    про́бувати [свої́] си́ли (рідше себе́) в чому. Починати займатися чимсь, перевіряти свої здібності, можливості, талант у чомусь. Зовсім самостійною моєю роботою, де я пробував свої сили як сценарист, режисер і актор одночасно, був фільм “За стіною” (А. Бучма); Наші молоді прозаїки пробують свої сили і в надзвичайно важливому жанрі — в літературі для дітей (Ю. Смолич); Під впливом свого приятеля Федькович і сам почав пробувати сили в літературі (Леся Українка); Крім поезій ліричних і гумористичних пробував себе [поет] й у драматичному роді (В. Самійленко).

    рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу). Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради “світлого майбутнього”, що й не маячило на горизонті (З газети); Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров’я (А. Головко); Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко); — Ти звідки .. знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за кров!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах). рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник).

    руші́йна си́ла. Те, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось. Словом “душа” люди різних мов називають, по суті, одне й те саме — певну невидиму рушійну силу, яка щось здійснює, дає дихання й життя (З журналу).

    скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому. Робити кого-небудь морально стійким, непохитним. Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Старицький); [Степан:] Дома щоденне пекло,— тільки тією мрією і жив, тільки вона мені сили скріпляла… (М. Старицький); [Друга жінка (Молодша. Так само склоняється перед Прісціллою):] Скріпи мій дух, він немічний, сестрице! (Леся Українка).

    скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому. Робити кого-небудь морально стійким, непохитним. Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Старицький); [Степан:] Дома щоденне пекло,— тільки тією мрією і жив, тільки вона мені сили скріпляла… (М. Старицький); [Друга жінка (Молодша. Так само склоняється перед Прісціллою):] Скріпи мій дух, він немічний, сестрице! (Леся Українка).

    у мі́ру сил, перев. чиїх. Як хтось може, міг і т. ін.; наскільки можливо, по змозі. Всю ніч чесно, в міру своїх сил, виконував він [дід] з молоддю свої вироки, розбиваючи німецькі каски березовим прикладом (О. Довженко).

    що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

    що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

    що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

    що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

    що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).

    що ма́єш (має, мав і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл. З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський); А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський).