сикнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | си́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | си́кнімо, си́кнім | |
| 2 особа | си́кни | си́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | си́кну | си́кнемо, си́кнем |
| 2 особа | си́кнеш | си́кнете |
| 3 особа | си́кне | си́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | си́кнув | си́кнули |
| жін.р. | си́кнула | |
| сер.р. | си́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| си́кнувши | ||