СИ́ВИЙ (з сірувато-білим, темно-сірим забарвленням; сірий з синюватим або блакитним відтінком), СИВфольк.; СИ́ЗИЙ (темно-сірий з синюватим полиском), СИЗфольк.Луги, струшуючи срібну росу, розлягалися співами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль (Панас Мирний); Сивий смушок; Сивий кінь; Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Григорій Тютюнник); Дмитрик весело дивився на світ Божий здоровими сивими очима (М. Коцюбинський); Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає (пісня); Сиза хмара.. раз у раз здригалася, вивергаючи рудувато-бузковий вогонь (З. Тулуб); В чистім полі біл камінь лежить, Ой на тім камені сиз орел сидить (пісня).