сидячий 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: сиді́ти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сидя́чий сидя́ча сидя́че сидя́чі
родовий сидя́чого сидя́чої сидя́чого сидя́чих
давальний сидя́чому сидя́чій сидя́чому сидя́чим
знахідний сидя́чий, сидя́чого сидя́чу сидя́че сидя́чі, сидя́чих
орудний сидя́чим сидя́чою сидя́чим сидя́чими
місцевий на/у сидя́чому, сидя́чім на/у сидя́чій на/у сидя́чому, сидя́чім на/у сидя́чих
-2-
прикметник
(пов’язаний з сидінням; малорухливий тощо)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сидя́чий сидя́ча сидя́че сидя́чі
родовий сидя́чого сидя́чої сидя́чого сидя́чих
давальний сидя́чому сидя́чій сидя́чому сидя́чим
знахідний сидя́чий, сидя́чого сидя́чу сидя́че сидя́чі, сидя́чих
орудний сидя́чим сидя́чою сидя́чим сидя́чими
місцевий на/у сидя́чому, сидя́чім на/у сидя́чій на/у сидя́чому, сидя́чім на/у сидя́чих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сидя́чий сидя́ча сидя́че сидя́чі
родовий сидя́чого сидя́чої сидя́чого сидя́чих
давальний сидя́чому сидя́чій сидя́чому сидя́чим
знахідний сидя́чий сидя́чу сидя́че сидя́чі
орудний сидя́чим сидя́чою сидя́чим сидя́чими
місцевий на/у сидя́чому, сидя́чім на/у сидя́чій на/у сидя́чому, сидя́чім на/у сидя́чих