-1-
множинний іменник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   си́дні
родовий   си́днів
давальний   си́дням
знахідний   си́дні
орудний   си́днями
місцевий   на/у си́днях
кличний   си́дні*

Словник синонімів

СІДНИ́ЦІмн. (одн.СІДНИ́ЦЯ) (частина людського тіла, якою сідають), СИ́ДНІрозм., СІ́ДАНКАрозм.Лавчина, вистигнувши й змокрівши від нічної роси, холодила сідницю (Є. Гуцало); Поясок штанів з’їхав аж на самі сидні (П. Колесник); - Війна, війна. Шмаркачі такі, і вже війна. Аби вам нарізав у сіданку.., знав би один з другим, як воювати (У. Самчук).