-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | сигналізува́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сигналізу́ймо |
| 2 особа | сигналізу́й | сигналізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сигналізува́тиму | сигналізува́тимемо, сигналізува́тимем |
| 2 особа | сигналізува́тимеш | сигналізува́тимете |
| 3 особа | сигналізува́тиме | сигналізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сигналізу́ю | сигналізу́ємо, сигналізу́єм |
| 2 особа | сигналізу́єш | сигналізу́єте |
| 3 особа | сигналізу́є | сигналізу́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| сигналізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сигналізува́в | сигналізува́ли |
| жін. р. | сигналізува́ла |
| сер. р. | сигналізува́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| сигналізо́ваний |
| Безособова форма |
| сигналізо́вано |
| Дієприслівник |
| сигналізува́вши |
Словник синонімів
СИГНАЛІЗУВА́ТИ (передавати умовними знаками якесь розпорядження, повідомлення), СИГНА́ЛИТИ, СПОВІЩА́ТИ, СЕМАФО́РИТИ розм. (семафором або руками). - Док.: сигналізува́ти, просигна́лити, просигналізува́ти, сповісти́ти. Капітан крикнув: - Передайте телеграфістові, хай подасть сигнали, де ми знаходимося, а то в цій темряві готові наскочити на когось. І хай безнастанно сигналізує (Мирослав Ірчан); Сигналити прапорцями; Він ще здалеку почав так семафорити руками, як сигнальщик (О. Сизоненко). - Пор. сурми́ти.
СУРМИ́ТИ (подавати сигнал сурмою, трубою і т. ін.), ТРУБИ́ТИ, ТРЕМБІТА́ТИ (на трембіті). Уже в полку горніст сурмить, Гукає хлопця до походу (М. Шеремет); - Чи чуєте, здається, у роги трублять? (О. Стороженко); Ярослав бере в руки трембіту, високо підіймає над головою - трембітає (Ю. Мокрієв). - Пор. сигналізувати.