сивочупринний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сивочупри́нний сивочупри́нна сивочупри́нне сивочупри́нні
родовий сивочупри́нного сивочупри́нної сивочупри́нного сивочупри́нних
давальний сивочупри́нному сивочупри́нній сивочупри́нному сивочупри́нним
знахідний сивочупри́нний сивочупри́нну сивочупри́нне сивочупри́нні
орудний сивочупри́нним сивочупри́нною сивочупри́нним сивочупри́нними
місцевий на/у сивочупри́нному, сивочупри́ннім на/у сивочупри́нній на/у сивочупри́нному, сивочупри́ннім на/у сивочупри́нних

Словник синонімів

СИ́ВИЙ (про людину - з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙпоет., СИВОЧО́ЛИЙпоет.; ПОСИВІ́ЛИЙ (який став сивим); БІЛОГОЛО́ВИЙ (із зовсім сивим волоссям); ШПАКУВА́ТИЙ (з сивиною); СИВОВУ́СИЙ, СИВОЧУ́БИЙ, СИВОЧУПРИ́ННИЙрозм. (про чоловіка); СИВОКО́СА (про жінку). Там сидів на м’якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Деркач показав на худого сивоволосого священика в чорній сутані (Л. Дмитерко); Може, прийде сьогодні той сивоголовий удівець, який іноді вечорами грає на баяні (І. Цюпа); Найвищий бескид - сивоглавий сторож - На перевалі став (П. Дорошко); Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор (Ю. Збанацький); Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв (М. Коцюбинський); На порозі майстерень з’являється Валерій Іванович і з ним ще хтось: в дорожнім плащі, високий, сивочубий (О. Гончар); В цей час з народу вийшло четверо найстаріших сивовусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).