-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний си́вий си́ва си́ве си́ві
родовий си́вого си́вої си́вого си́вих
давальний си́вому си́вій си́вому си́вим
знахідний си́вий, си́вого си́ву си́ве си́ві, си́вих
орудний си́вим си́вою си́вим си́вими
місцевий на/у си́вому, си́вім на/у си́вій на/у си́вому, си́вім на/у си́вих

Словник синонімів

СИ́ВИЙ (про волосся - який втратив свій колір, став сріблястим, білуватим), СРІ́БНИЙ, ПОСРІ́БЛЕНИЙ, СИВфольк.; ПРО́СИВИЙдіал. (з сивиною); БІ́ЛИЙ (зовсім сивий). Сивий ус, стару чуприну Вітер розвіває (Т. Шевченко); Сиві коси; На його [діда] підголеній голові кружком стриміла біла чуприна (І. Нечуй-Левицький).
СИ́ВИЙ (про людину - з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙпоет., СИВОЧО́ЛИЙпоет.; ПОСИВІ́ЛИЙ (який став сивим); БІЛОГОЛО́ВИЙ (із зовсім сивим волоссям); ШПАКУВА́ТИЙ (з сивиною); СИВОВУ́СИЙ, СИВОЧУ́БИЙ, СИВОЧУПРИ́ННИЙрозм. (про чоловіка); СИВОКО́СА (про жінку). Там сидів на м’якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Деркач показав на худого сивоволосого священика в чорній сутані (Л. Дмитерко); Може, прийде сьогодні той сивоголовий удівець, який іноді вечорами грає на баяні (І. Цюпа); Найвищий бескид - сивоглавий сторож - На перевалі став (П. Дорошко); Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор (Ю. Збанацький); Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв (М. Коцюбинський); На порозі майстерень з’являється Валерій Іванович і з ним ще хтось: в дорожнім плащі, високий, сивочубий (О. Гончар); В цей час з народу вийшло четверо найстаріших сивовусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).
СИ́ВИЙ (з сірувато-білим, темно-сірим забарвленням; сірий з синюватим або блакитним відтінком), СИВфольк.; СИ́ЗИЙ (темно-сірий з синюватим полиском), СИЗфольк.Луги, струшуючи срібну росу, розлягалися співами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль (Панас Мирний); Сивий смушок; Сивий кінь; Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Григорій Тютюнник); Дмитрик весело дивився на світ Божий здоровими сивими очима (М. Коцюбинський); Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає (пісня); Сиза хмара.. раз у раз здригалася, вивергаючи рудувато-бузковий вогонь (З. Тулуб); В чистім полі біл камінь лежить, Ой на тім камені сиз орел сидить (пісня).
СИ́ВИЙім. (про коня сивої масті), СИВКО́розм.Б’є об землю копитами сивий, - аж до обрію поле дрижить! (І. Гончаренко); Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Я. Галан).

Словник фразеологізмів

до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. зі сл. дожи́ти. До старості. Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах); Згодом.. гра [курчат] була полишена самим курочкам, що не зрадили їй аж до сивого волосу (О. Ольжич); Дожив [Андрій] до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні... (М. Коцюбинський); — Обіцяєш прийти з грішми, обіцяю і я виглядати тебе аж до сивого волосся,— вона навіть взяла його за руку... бо я теж люблю тебе,— додала тихо (М. Лазорський); Свавольні діти... З них до сивини один дожив (М. Рильський).

до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. зі сл. дожи́ти. До старості. Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах); Згодом.. гра [курчат] була полишена самим курочкам, що не зрадили їй аж до сивого волосу (О. Ольжич); Дожив [Андрій] до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні... (М. Коцюбинський); — Обіцяєш прийти з грішми, обіцяю і я виглядати тебе аж до сивого волосся,— вона навіть взяла його за руку... бо я теж люблю тебе,— додала тихо (М. Лазорський); Свавольні діти... З них до сивини один дожив (М. Рильський).

до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. зі сл. дожи́ти. До старості. Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах); Згодом.. гра [курчат] була полишена самим курочкам, що не зрадили їй аж до сивого волосу (О. Ольжич); Дожив [Андрій] до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні... (М. Коцюбинський); — Обіцяєш прийти з грішми, обіцяю і я виглядати тебе аж до сивого волосся,— вона навіть взяла його за руку... бо я теж люблю тебе,— додала тихо (М. Лазорський); Свавольні діти... З них до сивини один дожив (М. Рильський).

до си́вої коси́. До старості. — Я ждатиму Йвана хоч до сивої коси (Леся Українка). до сідо́ї коси́. — Тепер ти [Марусе] людей цураєшся, а там стануть і тебе люди цуратись, і досидишся до сідої коси (Г. Квітка-Основ’яненко).

си́́ва борода́́, жарт. Мудра, з великим життєвим досвідом людина. Сиві бороди з села переказали нам давню легенду (І. Волошин).