сибілянтний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сибіля́нтний сибіля́нтна сибіля́нтне сибіля́нтні
родовий сибіля́нтного сибіля́нтної сибіля́нтного сибіля́нтних
давальний сибіля́нтному сибіля́нтній сибіля́нтному сибіля́нтним
знахідний сибіля́нтний, сибіля́нтного сибіля́нтну сибіля́нтне сибіля́нтні, сибіля́нтних
орудний сибіля́нтним сибіля́нтною сибіля́нтним сибіля́нтними
місцевий на/у сибіля́нтному, сибіля́нтнім на/у сибіля́нтній на/у сибіля́нтному, сибіля́нтнім на/у сибіля́нтних