сечостатевий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сечостате́вий сечостате́ва сечостате́ве сечостате́ві
родовий сечостате́вого сечостате́вої сечостате́вого сечостате́вих
давальний сечостате́вому сечостате́вій сечостате́вому сечостате́вим
знахідний сечостате́вий сечостате́ву сечостате́ве сечостате́ві
орудний сечостате́вим сечостате́вою сечостате́вим сечостате́вими
місцевий на/у сечостате́вому, сечостате́вім на/у сечостате́вій на/у сечостате́вому, сечостате́вім на/у сечостате́вих