-1-
іменник жіночого роду, істота
(дочка сестри) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сестрі́ниця сестрі́ниці
родовий сестрі́ниці сестрі́ниць
давальний сестрі́ниці сестрі́ницям
знахідний сестрі́ницю сестрі́ниць
орудний сестрі́ницею сестрі́ницями
місцевий на/у сестрі́ниці на/у сестрі́ницях
кличний сестрі́нице сестрі́ниці

Словник синонімів

ПЛЕМІ́ННИЦЯ (дочка брата або сестри), НЕБО́ГА, НЕБІ́ЖКА, СЕСТРИ́НИЦЯ[СЕСТРЕ́НИЦЯ][СЕСТРІ́НИЦЯ]діал.,СЕСТРІ́НКАдіал. (дочка сестри); СИНОВИ́ЦЯдіал. (дочка брата). Ні, не для жіночих рук робота на металургійному, знов перестерігає племінницю дядько Ягор (О. Гончар); Гризельда посадила поруч з собою Мавру, а проти себе її небогу Тодозю (І. Нечуй-Левицький); -Настя.., як рідну, любила свою хрещеницю небіжку Галю (Панас Мирний); Там сидів на м’якім кріслі Сивий дід, старий рибалка, Дві хороші сестрениці, Мов ті ангели, при ньому (переклад Лесі Українки); - Ідіть же собі нарвати яблук.., - закінчив вуйко розмову з сестрінками (О. Маковей).