-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | сестрі́ниця | сестрі́ниці |
| родовий | сестрі́ниці | сестрі́ниць |
| давальний | сестрі́ниці | сестрі́ницям |
| знахідний | сестрі́ницю | сестрі́ниць |
| орудний | сестрі́ницею | сестрі́ницями |
| місцевий | на/у сестрі́ниці | на/у сестрі́ницях |
| кличний | сестрі́нице | сестрі́ниці |
Словник синонімів
ПЛЕМІ́ННИЦЯ (дочка брата або сестри), НЕБО́ГА, НЕБІ́ЖКА, СЕСТРИ́НИЦЯ [СЕСТРЕ́НИЦЯ] [СЕСТРІ́НИЦЯ] діал., СЕСТРІ́НКА діал. (дочка сестри); СИНОВИ́ЦЯ діал. (дочка брата). Ні, не для жіночих рук робота на металургійному, знов перестерігає племінницю дядько Ягор (О. Гончар); Гризельда посадила поруч з собою Мавру, а проти себе її небогу Тодозю (І. Нечуй-Левицький); -Настя.., як рідну, любила свою хрещеницю небіжку Галю (Панас Мирний); Там сидів на м’якім кріслі Сивий дід, старий рибалка, Дві хороші сестрениці, Мов ті ангели, при ньому (переклад Лесі Українки); - Ідіть же собі нарвати яблук.., - закінчив вуйко розмову з сестрінками (О. Маковей).