-1-
іменник чоловічого роду, істота
(син сестри) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний се́стрич се́стричі
родовий се́стрича се́стричів
давальний се́стричеві, се́стричу се́стричам
знахідний се́стрича се́стричів
орудний се́стричем се́стричами
місцевий на/у се́стричеві, се́стричу, се́стричі на/у се́стричах
кличний се́стричу се́стричі

Словник синонімів

ПЛЕМІ́ННИК (син брата або сестри), НЕ́БІЖ, СЕСТРИ́НЕЦЬдіал.,СЕ́СТРИЧдіал. (син сестри); СИНОВЕ́ЦЬдіал. (син брата). - Дядьку! - обізвавсь було Василь. - Мовчи, племіннику; ти розкажеш опісля (Г. Квітка-Основ’яненко); Дядько Іван був, видно, порадуваний наміром небожа (О. Гончар); Пішов [шваґер] до хати, щоб умовитися з жінкою, як би порятувати сестру і сестринців (І. Франко); У дяді Варфоломія одна радість: сестричі (М. Хвильовий); Обидва молоді Жолкєвські - син Ян та синовець, оточені турками, опинилися в безвихідді (І. Ле).