-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | се́стрич | се́стричі |
| родовий | се́стрича | се́стричів |
| давальний | се́стричеві, се́стричу | се́стричам |
| знахідний | се́стрича | се́стричів |
| орудний | се́стричем | се́стричами |
| місцевий | на/у се́стричеві, се́стричу, се́стричі | на/у се́стричах |
| кличний | се́стричу | се́стричі |
Словник синонімів
ПЛЕМІ́ННИК (син брата або сестри), НЕ́БІЖ, СЕСТРИ́НЕЦЬ діал., СЕ́СТРИЧ діал. (син сестри); СИНОВЕ́ЦЬ діал. (син брата). - Дядьку! - обізвавсь було Василь. - Мовчи, племіннику; ти розкажеш опісля (Г. Квітка-Основ’яненко); Дядько Іван був, видно, порадуваний наміром небожа (О. Гончар); Пішов [шваґер] до хати, щоб умовитися з жінкою, як би порятувати сестру і сестринців (І. Франко); У дяді Варфоломія одна радість: сестричі (М. Хвильовий); Обидва молоді Жолкєвські - син Ян та синовець, оточені турками, опинилися в безвихідді (І. Ле).