сестра 2

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Сестра́  
родовий Сестри́  
давальний Сестрі́  
знахідний Сестру́  
орудний Сестро́ю  
місцевий на/у Сестрі́  
кличний Сестро́*  
відмінок однина множина
називний сестра́ се́стри
родовий сестри́ се́сте́р
давальний сестрі́ се́страм
знахідний сестру́ се́сте́р
орудний сестро́ю се́страми
місцевий на/у сестрі́ на/у се́страх
кличний се́стро се́стри

Словник синонімів

МЕДСЕСТРА́, МЕДИ́ЧНА СЕСТРА́, СЕСТРА́розм.,ЖАЛІБНИ́ЦЯзаст.,СЕСТРА́-ЖАЛІБНИ́ЦЯзаст.,СЕСТРА́ МИЛОСЕ́РДЯзаст.,МИЛОСЕ́РДНА СЕСТРА́заст.Увійшла медсестра, принесла термометри - міряли вечірню температуру (В. Дарда); І от підійшла до комбата худенька медична сестра, що знала дорогу солдата від самої кручі Дністра (М. Упеник); Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (О. Довженко); На гімназіальному дворі стояли кухні, сновиґали санітари, жалібниці, лікарі (Я. Качура); Над нами, наче білі птиці, схилялись сестри-жалібниці... (В. Сосюра); З готовістю й щирістю [Маня] обібрала службу сестри милосердя коло хорої неприятельки (О. Кобилянська); Стара Чугаїха розказала сусідам, що познайомився її син з Мартою на Кубані, як у шпиталі лежав. Вона там сестрою милосердною була (М. Зарудний).
ЧЕРНИ́ЦЯ, МОНА́ШКА, МОНА́ХИНЯ, МА́ТУШКАзаст., ХРИСТО́ВА СЕСТРА́ (НЕВІ́СТА)заст., ЧОРНОРИ́ЗКАзаст., ЧОРНОРЯ́СНИЦЯзаст.; СЕСТРА́, ЗАТВО́РНИЦЯ[ЗАТВІ́РНИЦЯ]. [Матушка гуменя:] І я до тебе пригляджуся, чи годна ти черницею бути, у Христові невісти постригтися (Панас Мирний); Ганна, одягнена майже в усе чорне, нагадує монашку (В. Собко); Глянувши на Юлю суворими і змученими очима, тихо, як монахиня, [жінка] сказала: - Пан комендант наказав, щоб ви йшли приймати ванну (Григорій Тютюнник); На другий день, на світанні, попрощалася з батьком й пішла з старим монахом у монастир. Десять літ пробула затворницею (Є. Кравченко). - Пор. черне́ць.

Словник фразеологізмів

ва́ша сестра́. Всі жінки, жіноцтво. Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). на́ша сестра́. [Катря:] Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко).

ва́ша сестра́. Всі жінки, жіноцтво. Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). на́ша сестра́. [Катря:] Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко).

усі́м се́страм по нами́сту. Усім порівну. За принципом “усім сестрам по намисту” розподілялися й матеріально-сировинні ресурси (З журналу).

як брат з сестро́́ю, зі сл. жи́́ти, звікува́́ти і под. Дуже дружно, у злагоді. Як брат із сестрою жили собі (П. Козланюк); — Поцілуй мене, Лисичко-сестричко, в самі уста,— просив їжак.— Адже ж ми вік звікували, як брат з сестрою (І. Франко).

-2-
іменник жіночого роду, істота
* Але: дві, три, чотири сестри́

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Сестра́  
    родовий Сестри́  
    давальний Сестрі́  
    знахідний Сестру́  
    орудний Сестро́ю  
    місцевий на/у Сестрі́  
    кличний Сестро́*  
    відмінок однина множина
    називний сестра́ се́стри
    родовий сестри́ се́сте́р
    давальний сестрі́ се́страм
    знахідний сестру́ се́сте́р
    орудний сестро́ю се́страми
    місцевий на/у сестрі́ на/у се́страх
    кличний се́стро се́стри

    Словник синонімів

    МЕДСЕСТРА́, МЕДИ́ЧНА СЕСТРА́, СЕСТРА́розм.,ЖАЛІБНИ́ЦЯзаст.,СЕСТРА́-ЖАЛІБНИ́ЦЯзаст.,СЕСТРА́ МИЛОСЕ́РДЯзаст.,МИЛОСЕ́РДНА СЕСТРА́заст.Увійшла медсестра, принесла термометри - міряли вечірню температуру (В. Дарда); І от підійшла до комбата худенька медична сестра, що знала дорогу солдата від самої кручі Дністра (М. Упеник); Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (О. Довженко); На гімназіальному дворі стояли кухні, сновиґали санітари, жалібниці, лікарі (Я. Качура); Над нами, наче білі птиці, схилялись сестри-жалібниці... (В. Сосюра); З готовістю й щирістю [Маня] обібрала службу сестри милосердя коло хорої неприятельки (О. Кобилянська); Стара Чугаїха розказала сусідам, що познайомився її син з Мартою на Кубані, як у шпиталі лежав. Вона там сестрою милосердною була (М. Зарудний).
    ЧЕРНИ́ЦЯ, МОНА́ШКА, МОНА́ХИНЯ, МА́ТУШКАзаст., ХРИСТО́ВА СЕСТРА́ (НЕВІ́СТА)заст., ЧОРНОРИ́ЗКАзаст., ЧОРНОРЯ́СНИЦЯзаст.; СЕСТРА́, ЗАТВО́РНИЦЯ[ЗАТВІ́РНИЦЯ]. [Матушка гуменя:] І я до тебе пригляджуся, чи годна ти черницею бути, у Христові невісти постригтися (Панас Мирний); Ганна, одягнена майже в усе чорне, нагадує монашку (В. Собко); Глянувши на Юлю суворими і змученими очима, тихо, як монахиня, [жінка] сказала: - Пан комендант наказав, щоб ви йшли приймати ванну (Григорій Тютюнник); На другий день, на світанні, попрощалася з батьком й пішла з старим монахом у монастир. Десять літ пробула затворницею (Є. Кравченко). - Пор. черне́ць.

    Словник фразеологізмів

    ва́ша сестра́. Всі жінки, жіноцтво. Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). на́ша сестра́. [Катря:] Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко).

    ва́ша сестра́. Всі жінки, жіноцтво. Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). на́ша сестра́. [Катря:] Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко).

    усі́м се́страм по нами́сту. Усім порівну. За принципом “усім сестрам по намисту” розподілялися й матеріально-сировинні ресурси (З журналу).

    як брат з сестро́́ю, зі сл. жи́́ти, звікува́́ти і под. Дуже дружно, у злагоді. Як брат із сестрою жили собі (П. Козланюк); — Поцілуй мене, Лисичко-сестричко, в самі уста,— просив їжак.— Адже ж ми вік звікували, як брат з сестрою (І. Франко).