ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯдіал., ІРИТА́ЦІЯзах., ПА́СІЯдіал.- Нехай священний помсти гнів Веде нас в боротьбі! (Т. Масенко); Вона замітала горниці і кидала стільцями од злості (І. Нечуй-Левицький); Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця (І. Сенченко); Вона була.. дуже вразлива і люта, а в пересердю не перебирала, кого б’є, чим і куди (І. Франко); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика (Ірина Вільде). - Пор. 1. злість, 1. лють, несамови́тість.

МЕДУ́ЗА (морська тварина з прозорим драглистим тілом), СЕ́РЦЕдіал.Медузи, як дивні водяні квіти, хиталися в затоці з боку на бік (Л. Дмитерко); Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза (І. Нечуй-Левицький).