-1-
іменник чоловічого роду
(тканина; пелена)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний серпа́нок серпа́нки
родовий серпа́нку серпа́нків
давальний серпа́нку, серпа́нкові серпа́нкам
знахідний серпа́нок серпа́нки
орудний серпа́нком серпа́нками
місцевий на/у серпа́нку, серпа́нкові на/у серпа́нках
кличний серпа́нку* серпа́нки*

Словник синонімів

МЛА[ІМЛА́] (прозорі випари, рух яких ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь), МА́РЕВО, ЮГА́, СЕРПА́НОК, КУРИ́ЩЕрозм.Тяжко було йти по грязюці, в холодній млі, несучи клунки (М. Грушевський); З копички дівчині видно, як сонце накинуло сітку марева на Синяву (М. Стельмах); Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дніпрова Чайка); Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком (М. Старицький); А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман (Панас Мирний).
-2-
іменник чоловічого роду
(головий убір; вуаль)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний серпа́нок серпа́нки
родовий серпа́нку серпа́нків
давальний серпа́нку, серпа́нкові серпа́нкам
знахідний серпа́нок серпа́нки
орудний серпа́нком серпа́нками
місцевий на/у серпа́нку, серпа́нкові на/у серпа́нках
кличний серпа́нку* серпа́нки*

Словник синонімів

МЛА[ІМЛА́] (прозорі випари, рух яких ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь), МА́РЕВО, ЮГА́, СЕРПА́НОК, КУРИ́ЩЕрозм.Тяжко було йти по грязюці, в холодній млі, несучи клунки (М. Грушевський); З копички дівчині видно, як сонце накинуло сітку марева на Синяву (М. Стельмах); Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дніпрова Чайка); Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком (М. Старицький); А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман (Панас Мирний).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний серпа́нок серпа́нки
родовий серпа́нка серпа́нків
давальний серпа́нку, серпа́нкові серпа́нкам
знахідний серпа́нок серпа́нки
орудний серпа́нком серпа́нками
місцевий на/у серпа́нку, серпа́нкові на/у серпа́нках
кличний серпа́нку* серпа́нки*

Словник синонімів

ВУА́ЛЬ (прозора тканина), СЕРПА́НОК. Її лице було завішене чорною густою вуаллю (І. Нечуй-Левицький); Не тремтить серпанок чорний, що вкрива її обличчя, і горить спокійним світлом у руці воскова свічка (Леся Українка).