-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний се́рна се́рни
родовий се́рни серн
давальний се́рні се́рнам
знахідний се́рну се́рни, серн
орудний се́рною се́рнами
місцевий на/у се́рні на/у се́рнах
кличний се́рно се́рни

Словник синонімів

КОЗУ́ЛЯ[КОСУ́ЛЯ] (дика коза), СА́РНА[СЕ́РНА]. В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (І. Цюпа); Тендітні, полохливі косулі, прекрасні, як статуетки, на мить завмерли на тлі озимини (з газети); В бору плодились кабани, Ведмідь і сарна прудконога (Я. Щоголів); Десь з гущавини продерлась серна й ніби покотилась вздовж гори (І. Нечуй-Левицький).