-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | се́рна | се́рни |
| родовий | се́рни | серн |
| давальний | се́рні | се́рнам |
| знахідний | се́рну | се́рни, серн |
| орудний | се́рною | се́рнами |
| місцевий | на/у се́рні | на/у се́рнах |
| кличний | се́рно | се́рни |
Словник синонімів
КОЗУ́ЛЯ [КОСУ́ЛЯ] (дика коза), СА́РНА [СЕ́РНА]. В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (І. Цюпа); Тендітні, полохливі косулі, прекрасні, як статуетки, на мить завмерли на тлі озимини (з газети); В бору плодились кабани, Ведмідь і сарна прудконога (Я. Щоголів); Десь з гущавини продерлась серна й ніби покотилась вздовж гори (І. Нечуй-Левицький).