середульший 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний середу́льший середу́льша середу́льше середу́льші
родовий середу́льшого середу́льшої середу́льшого середу́льших
давальний середу́льшому середу́льшій середу́льшому середу́льшим
знахідний середу́льшого, середу́льший середу́льшу середу́льше середу́льших, середу́льші
орудний середу́льшим середу́льшою середу́льшим середу́льшими
місцевий на/у середу́льшому, середу́льшім на/у середу́льшій на/у середу́льшому, середу́льшім на/у середу́льших

Словник синонімів

СЕРЕ́ДНІЙ (другий за віком із трьох дітей), СЕРЕДУ́ЛЬШИЙрозм., СЕРЕДУ́ЩИЙрозм.- Який там чорт собак дратує? - гукає.. Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний); Сім’я в Йоньки така: старший син Гаврило, широкоплечий, біловусий здоровань.. Середульший Федот - дрібноростий, чорненький.. І найменший - Тимко (Григорій Тютюнник); - Брати Микитині тебе не помилують - найпаче середущий брат (Л. Яновська).