-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Середи́на  
родовий Середи́ни  
давальний Середи́ні  
знахідний Середи́ну  
орудний Середи́ною  
місцевий на/у Середи́ні  
кличний Середи́но*  
-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Середи́на  
родовий Середи́ни  
давальний Середи́ні  
знахідний Середи́ну  
орудний Середи́ною  
місцевий на/у Середи́ні  
кличний Середи́но*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний сере́дина сере́дини
родовий сере́дини сере́дин
давальний сере́дині сере́динам
знахідний сере́дину сере́дини
орудний сере́диною сере́динами
місцевий на/у сере́дині на/у сере́динах
кличний сере́дино* сере́дини*

Словник синонімів

ДУША́ (внутрішній світ людини з її почуттями, переживаннями, настроями), ДУХ, НУТРО́розм.,СЕРЕ́ДИНАрозм., УТРО́БАрозм.,ДУШИ́ЦЯзневажл.Вічна легенда про двох братів, вирізьблена на далекому місяці, бентежить душу, як і завжди, .. своєю трагедією (І. Багряний); Як не любити роботи розумної, Праці, що дух веселить? (М. Рильський); Раніше Мар’ян перед Глущуком своє хиже нутро маскував солодкими словами (С. Чорнобривець); Такий мій характер, така моя середина, і я не раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них, не в силі хоч раз цього позбутися (Ю. Яновський); Бажання куці, та неситі й злі. Дарма таїть їх немічна утроба (Л. Дмитерко); Він зібрав всі сили, всю рішучість, на яку спроможна була його мізерна душиця (З. Тулуб).
НУ́ТРОЩІмн. (внутрішні органи людини або тварин),СЕРЕ́ДИНА, НУТРО́розм.;ТЕ́ЛЬБУХИмн.,ПО́ТРУХ[ПО́ТРОХрідше]перев. мн.,БАБЕ́ШКИ мн., діал.,ПО́ДРІБдіал. (нутрощі вбитої тварини; зневажл. - про внутрішні органи людини);БЕ́БЕХИ мн., розм.,БЕ́ЛЬБАХИ[БЕ́ЛЬБУХИ] мн., зневажл.,ПЕЧІНКИ́мн., розм. (звичайно про внутрішні органи людини); ЛІ́ВЕР (нутрощі забитої тварини, що вживаються в їжу). Мені здавалось, що, доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (О. Досвітній); Після Покрови знову знайшов [Тодір] біля Синяви свою худобину з виїденою серединою (М. Стельмах); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (О. Досвітній); Залізла колька у груди [Андрію], вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (М. Коцюбинський); Пиріжки з лівером.
СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯрідше.; ФО́КУС. В середині гуртка Долон, колишній наречений Кассандри (Леся Українка); У центрі майдану білів парусиновий намет (А. Шиян); А полум’я йшло далі в осередок току, до клуні (І. Нечуй-Левицький).
СЕРЕ́ДИНА (внутрішня частина чого-небудь), СЕРЦЕВИ́НА, ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯрідше, НУ́ТРОЩІрозм., НУТРО́розм.Він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (М. Коцюбинський); Серцевина стебла; Оминувши подвір’я Морозенків, Левко бере майже до самої серцевини лісу (М. Стельмах); Приймак приковував .. його увагу.. Червоний, великий мак, з чорними осередками (Н. Кобринська); Аже трясся [Йойна], щоб узяти лампу і при її світлі заглянути в нутро ями (І. Франко).
СЕРЕ́ДИНА (місце або час, однаково віддалені від початку й кінця чого-небудь), ПОЛОВИ́НА. Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М. Коцюбинський); В середині грудня Кутузов зі штабом вступив у звільнене козаками Платова Вільно (П. Кочура); Пан Пістряк і каже: - Та наш кривий іще не сотворив дошкандибанія і до половини путі (Г. Квітка-Основ’яненко); - Як се? Та ж тепер половина квітня, що ж се у вас так рано вакації! (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

аж У сере́дині [все] оберта́ється у кого і без додатка. Стає сумно, важко, неприємно і т. ін. комусь. [Шміт:] Та ще й співи заводять: такі, що аж все в середині обертається, просто хоч гинь (Леся Українка).

зави́снути / зависа́ти на сере́дині. Опинитися у невизначеному становищі. Від бідних відірвалися [Чуплаки], до багатих не прибилися, та так і зависли на середині (С. Чорнобривець); Мамина хвороба зупинила всі мої справи. Поїздка до Німеччини на стажування зависла на середині (З журналу).

зави́снути / зависа́ти на сере́дині. Опинитися у невизначеному становищі. Від бідних відірвалися [Чуплаки], до багатих не прибилися, та так і зависли на середині (С. Чорнобривець); Мамина хвороба зупинила всі мої справи. Поїздка до Німеччини на стажування зависла на середині (З журналу).

золота́ сере́дина. Найвигідніший, позбавлений крайнощів спосіб діяння, поведінки; поміркована позиція в чому-небудь. — Не будь дуже солодкою, бо розлиже. І гіркою не будь, бо розплює. Вибирай золоту середину і скоро сама научишся, як чоловіка слід приборкувати (В. Кучер); — Помиляється той, хто шукає золотої середини між наукою й собою: той здрібнює й себе, не збагачуючи й науки (В. Підмогильний); Цибуля, справді, гострий харчовий продукт .. Але й тут, як, зрештою, взагалі у житті, є золота середина — дієтична цибуля-порей. Його зелене перо .. ніжне, слабогостре на смак, зберігає всі цілющі, бактерицидні та антицинготні властивості (З журналу).

трима́тися сере́дини. Займати помірковану позицію в чому-небудь; відмовлятися від рішучих дій, вчинків. Розважуй, Не намагайся угору в найтонший етер [ефір] підійматись, Щоб не спалити небесних чертогів, і вниз не спускайся, Щоб не згоріла земля. Тримайся середини, сину (М. Зеров).