-1-
іменник середнього роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний середгі́р’я середгі́р’я
родовий середгі́р’я середгі́р’їв
давальний середгі́р’ю середгі́р’ям
знахідний середгі́р’я середгі́р’я
орудний середгі́р’ям середгі́р’ями
місцевий на/у середгі́р’ї, середгі́р’ю на/у середгі́р’ях
кличний середгі́р’я* середгі́р’я*

Словник синонімів

МІЖГІ́Р’Я (місце, простір між горами), МЕЖИ́ГІ́Р’Я, СЕРЕДГІ́Р’Я. Ми з Тайжаном умовилися на завтра їхати в міжгір’я по беркутів (З. Тулуб); Лунко покотилось межигір’ям гучне іржання розсідланих коней (О. Гончар); Темні хмари котитимуться небом, не зупиняючися над замкненим у середгір’я селом (Г. Хоткевич).