сердюк 2 значення
-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Словник відмінків
| відмінок | чол. р. | множина |
| називний | Сердю́к | Сердюки́ |
| родовий | Сердюка́ | Сердюкі́в |
| давальний | Сердюко́ві, Сердюку́ | Сердюка́м |
| знахідний | Сердюка́ | Сердюкі́в |
| орудний | Сердюко́м | Сердюка́ми |
| місцевий | при Сердюко́ві, Сердюку́ | при Сердюка́х |
| кличний | Сердюку́, Сердю́к | Сердюки́ |
| відмінок | однина | множина |
| називний | сердю́к | сердюки́ |
| родовий | сердюка́ | сердюкі́в |
| давальний | сердюко́ві, сердюку́ | сердюка́м |
| знахідний | сердюка́ | сердюкі́в |
| орудний | сердюко́м | сердюка́ми |
| місцевий | на/у сердюко́ві, сердюку́ | на/у сердюка́х |
| кличний | сердю́че | сердюки́ |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(на Лівобережній Україні кінця XVII – поч. XVIII ст. – козак найманих піхотних полків на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана; солдат особливих частин Української держави 1918 р.) [іст.]
Словник відмінків
| відмінок | чол. р. | множина |
| називний | Сердю́к | Сердюки́ |
| родовий | Сердюка́ | Сердюкі́в |
| давальний | Сердюко́ві, Сердюку́ | Сердюка́м |
| знахідний | Сердюка́ | Сердюкі́в |
| орудний | Сердюко́м | Сердюка́ми |
| місцевий | при Сердюко́ві, Сердюку́ | при Сердюка́х |
| кличний | Сердюку́, Сердю́к | Сердюки́ |
| відмінок | однина | множина |
| називний | сердю́к | сердюки́ |
| родовий | сердюка́ | сердюкі́в |
| давальний | сердюко́ві, сердюку́ | сердюка́м |
| знахідний | сердюка́ | сердюкі́в |
| орудний | сердюко́м | сердюка́ми |
| місцевий | на/у сердюко́ві, сердюку́ | на/у сердюка́х |
| кличний | сердю́че | сердюки́ |