-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний серди́тий серди́та серди́те серди́ті
родовий серди́того серди́тої серди́того серди́тих
давальний серди́тому серди́тій серди́тому серди́тим
знахідний серди́тий, серди́того серди́ту серди́те серди́ті, серди́тих
орудний серди́тим серди́тою серди́тим серди́тими
місцевий на/у серди́тому, серди́тім на/у серди́тій на/у серди́тому, серди́тім на/у серди́тих

Словник синонімів

ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий),ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ’Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ’Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті),РОЗ’ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ’Ю́ШЕНИЙрозм.,Я́РОСЛИВИЙрозм. рідше,РОЗШАЛІ́ЛИЙдіал.Єремія стояв серед хати лютий, як сатана (І. Нечуй-Левицький); Я тоді наймитувала в багатія Кіндрата Колошматенка.. Злющий був, скупий (Є. Кравченко); Данилко сидів затятий і клятий після битви за честь роду (Ю. Яновський); [Настя:] Коли в тобі ще живе українська душа, .. свого поганого турчина, нашого заклятого ворога, тричі проколи оцим ножем! На! (І. Нечуй-Левицький); Бобрицький ще ніколи не повертався додому таким роздратованим (Я. Баш); Професор наблизився, грізний, розлючений (В. Собко); Дубовик, розлютований украй, простягає папірця Марині (Г. Епік); А сей отець-настоятель був хоч на літа і старий, та на вдачу ярий (перекл. із Боккаччо М. Лукаша); - Не піду! - кликнула дуже роз’ярена, - бо мені не хочеться між мужиків (О. Кобилянська); На березі, біля самої води, ватага роз’ярілих заробітчан-київців жорстоко товкла літнього сутулуватого селянина (О. Гончар); Анюту чомусь мачуха найбільше не любила. Часто сусіди віднімали її, скривавлену, від озвірілої жінки й відливали водою (О. Донченко); Татарин стояв уже перед Рустемом, сердитий, роз’юшений (М. Коцюбинський); Такий був [Данило] яросливий, що Боже борони! як розлютується, аж йому огневі іскри з очей скачуть (Марко Вовчок). - Пор. 1. безтя́мний, 2. безтя́мний, 1. несамови́тий, серди́тий.
СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙпідсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙрозм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙрозм. (який перебуває в стані роздратування); ГНІВЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ (схильний до гніву). Семен, лихий та сердитий, швидко поспішався з майдану. Злість поняла його (М. Коцюбинський); - Розстріляю!!! - крикнув Боженко на Савку і, вдаючи гнівного начальника, люто гупнув ногою (О. Довженко); Опришки приїхали пізно ввечері, майже ніччю. Перемоклі, перемордовані, а вже злі - так і не доведи Боже (Г. Хоткевич); В Петра не було ні сестри, ні матері; мав він за порадників тільки старого, грізного панотця да жартівливе товариство (П. Куліш); - Я не з гнівливих... (В. Бабляк). - Пор. 1. лю́тий.

Словник фразеологізмів

під серди́ту годи́ну. Спересердя. Під сердиту годину, ..Одна [сестра] смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов).