сердешний 1 значення

-1-
прикметник
(бідолашний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний серде́шний серде́шна серде́шне серде́шні
родовий серде́шного серде́шної серде́шного серде́шних
давальний серде́шному серде́шній серде́шному серде́шним
знахідний серде́шний, серде́шного серде́шну серде́шне серде́шні, серде́шних
орудний серде́шним серде́шною серде́шним серде́шними
місцевий на/у серде́шному, серде́шнім на/у серде́шній на/у серде́шному, серде́шнім на/у серде́шних

Словник синонімів

НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше,БЕЗДО́ЛЬНИЙфольк.,СЕРДЕ́ШНИЙ[СЕРДЕ́ЧНИЙрідше], БІДОЛА́ШНИЙрозм.,СІРОМА́ШНИЙрозм.,ПОБІДЕ́ННИЙзаст.;НЕЩАСЛИ́ВИЙ (у якого життєві обставини склалися невдало, несприятливо);ГОРЬО́ВАНИЙрозм.,ГОРОПА́ШНИЙрозм. (який живе в горі, біді); ЗЛОЩА́СНИЙ (який заслуговує на співчуття). Не винна ти, що я не маю долі, Не винна ти, що я така нещасна! (Леся Українка); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (І. Франко); І багата я, і вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я (Т. Шевченко); На його кроки здалеку іржанням обізвалися коні... "Бідненькі вони, певне, пропадають від жаги, і ніхто ж не пожалів сердешнухудобину" (М. Стельмах); Мотається, мотається батько сам... знесилений, стомлений, так сумує сердечний (А. Тесленко); - Знайшли той страшний табір, де тисячі бідолашних солдатів умирали за колючим дротом (І. Цюпа); Хто йшов до суду, хоч би правда сто раз була на його боці, тремтів і вважав себе нещасливим, бо "панського суду ніхто не певен" (І. Франко); - Приліг би ти, синку, відпочив трохи... То ж, певно, находився, то ж, видати, намерзся, горопашний (Ю. Збанацький); А скільки вже проплавало гусей там, де втонув злощасний Одіссей! (Л. Костенко). - Пор. 1. невда́тний.
НЕЩА́СНИЙу знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм.,БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙрозм.,БІДОЛА́ХАрозм.,БІДНЯ́ГАрозм.,БІДА́Крозм. рідше,СЕРДЕ́ШНИЙрозм.,СЕРДЕ́ГАрозм.,НЕБОРА́К[НЕБОРА́КА] розм.,СІРО́МАрозм.,СІРОМА́ХАрозм.,ПОБІДЕ́ННИКзаст.,НЕ́БІ́Жзаст.,ТІМА́ХАзаст.,САРА́КА діал.,ЛЕБЕДА́ХА діал. (людина, що викликає до себе співчуття, жаль); ГОРОПА́ХАрозм. (людина, що постійно живе в горі, біді). Нещасні... Понівечили обом життя. За віщо? В ім’я чого?.. Прокляте панське кодло! (В. Шевчук); Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть... (Леся Українка); Ми чекаємо-ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок); Дітей аж осьмеро в бідняги є. А всі дрібні. Вдягти би, згодувати, - І родичам аж голова з тим схне [сохне] (І. Франко); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (П. Грабовський); Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав; Замовк неборака, сиротами кинув І гори, і море, де перше витав (Т. Шевченко); - Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О. Довженко); - Проспівав ти літо боже, .. А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Л. Глібов); Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (І. Котляревський); Він був одвічним наймитом, оцей.. горопаха Климко (О. Ільченко). - Пор. невда́ха.