сербувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | сербува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сербу́ймо | |
| 2 особа | сербу́й | сербу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сербува́тиму | сербува́тимемо, сербува́тимем |
| 2 особа | сербува́тимеш | сербува́тимете |
| 3 особа | сербува́тиме | сербува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сербу́ю | сербу́ємо, сербу́єм |
| 2 особа | сербу́єш | сербу́єте |
| 3 особа | сербу́є | сербу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сербу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сербува́в | сербува́ли |
| жін. р. | сербува́ла | |
| сер. р. | сербува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| сербо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| сербо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| сербува́вши | ||