сепарований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сепаро́ваний сепаро́вана сепаро́ване сепаро́вані
родовий сепаро́ваного сепаро́ваної сепаро́ваного сепаро́ваних
давальний сепаро́ваному сепаро́ваній сепаро́ваному сепаро́ваним
знахідний сепаро́ваний сепаро́вану сепаро́ване сепаро́вані
орудний сепаро́ваним сепаро́ваною сепаро́ваним сепаро́ваними
місцевий на/у сепаро́ваному, сепаро́ванім на/у сепаро́ваній на/у сепаро́ваному, сепаро́ванім на/у сепаро́ваних