сентенційний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сентенці́йний сентенці́йна сентенці́йне сентенці́йні
родовий сентенці́йного сентенці́йної сентенці́йного сентенці́йних
давальний сентенці́йному сентенці́йній сентенці́йному сентенці́йним
знахідний сентенці́йний, сентенці́йного сентенці́йну сентенці́йне сентенці́йні, сентенці́йних
орудний сентенці́йним сентенці́йною сентенці́йним сентенці́йними
місцевий на/у сентенці́йному, сентенці́йнім на/у сентенці́йній на/у сентенці́йному, сентенці́йнім на/у сентенці́йних

Словник синонімів

ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙкнижн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ[ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ], ДОКТОРА́ЛЬНИЙкнижн.,МЕ́НТОРСЬКИЙкнижн. (про голос, тон - властивий повчанню, тому, хто повчає). Параска не без гордості слухала повчальну річ чоловіка (К. Гордієнко); Згадав [Іван] учорашній день, останній іспит, поздоровлення товаришів і декого з викладачів, добрі побажання, напутні слова (В. Гжицький); Буркотливо-напутливий тон старого Повчанського дратував Сагайдачного (З. Тулуб); Уся щира суть моралістичних Саадієвих порад зводиться в "Голістані" до правила: "Не будь вовком, тільки ж не будь і вівцею, щоб тебе вовки не з’їли" (А. Кримський); Оті шкільні діалоги мали вплив і на шкільну драму, придавши їй замість поетичного дидактичний характер (І. Франко); - Мені потрібна перекладачка.. Ви розумієте мене? - звернувся до неї наставницьким тоном (А. Хижняк); - Ні, серденько, - додав молодий чоловік поважним, учительським тоном, - так не можна робити! (І. Франко); Тим же докторальним тоном, яким допіру повчав директора, він промовив: - Ви прийшли до нас, товаришу Васюта, якраз перед першими експериментами Розенберга (Ю. Шовкопляс); Він трохи передихнув, певно збагнувши, що менторський тон і докори тут ні до чого (В. Кучер).