селюцький 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний селю́цький селю́цька селю́цьке селю́цькі
родовий селю́цького селю́цької селю́цького селю́цьких
давальний селю́цькому селю́цькій селю́цькому селю́цьким
знахідний селю́цький, селю́цького селю́цьку селю́цьке селю́цькі, селю́цьких
орудний селю́цьким селю́цькою селю́цьким селю́цькими
місцевий на/у селю́цькому, селю́цькім на/у селю́цькій на/у селю́цькому, селю́цькім на/у селю́цьких