-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Селю́к Селюки́
родовий Селюка́ Селюкі́в
давальний Селюко́ві, Селюку́ Селюка́м
знахідний Селюка́ Селюкі́в
орудний Селюко́м Селюка́ми
місцевий при Селюко́ві, Селюку́ при Селюка́х
кличний Селюку́, Селю́к Селюки́
відмінок однина множина
називний селю́к селюки́
родовий селюка́ селюкі́в
давальний селюко́ві, селюку́ селюка́м
знахідний селюка́ селюкі́в
орудний селюко́м селюка́ми
місцевий на/у селюко́ві, селюку́ на/у селюка́х
кличний селю́че селюки́

Словник синонімів

СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКОрозм., СЕЛЮ́Кзневажл.,МУЖИ́Кзаст., ГРЕЧКОСІ́Йзаст., зневажл.,ЦІПОВ’Я́Ззаст., ПОСПОЛИ́ТИЙзаст.,ЗЕМЛЯНИ́Нзаст.,ХЛОПзаст.,ПОСЕЛЯ́НИНзаст.,ЧОРНОСО́ШНИКзаст.,ЦАРА́НИНдіал.Важка хліборобська праця... Тим до неї ще змалечку привчають селяни дітей (Панас Мирний); Якийсь дядько віз конячиною в поле гній (П. Загребельний); Сама земля панові не родить - мужик робить (прислів’я); Юнак одразу спостеріг зневагу в цих панів до себе, До гречкосія мужика (С. Воскрекасенко); - І хто ж? Отой ціпов’яз має видерти в нього з-під носа ту землю? (М. Коцюбинський); - Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право (П. Куліш); - Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Марко Вовчок); Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами, звеліли виорати увесь двір (І. Нечуй-Левицький); Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? (М. Стельмах); На тварину робочу обернули пани волоського царанина (І. Ле). - Пор. хліборо́б.
-2-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Селю́к Селюки́
родовий Селюка́ Селюкі́в
давальний Селюко́ві, Селюку́ Селюка́м
знахідний Селюка́ Селюкі́в
орудний Селюко́м Селюка́ми
місцевий при Селюко́ві, Селюку́ при Селюка́х
кличний Селюку́, Селю́к Селюки́
відмінок однина множина
називний селю́к селюки́
родовий селюка́ селюкі́в
давальний селюко́ві, селюку́ селюка́м
знахідний селюка́ селюкі́в
орудний селюко́м селюка́ми
місцевий на/у селюко́ві, селюку́ на/у селюка́х
кличний селю́че селюки́

Словник синонімів

СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКОрозм., СЕЛЮ́Кзневажл.,МУЖИ́Кзаст., ГРЕЧКОСІ́Йзаст., зневажл.,ЦІПОВ’Я́Ззаст., ПОСПОЛИ́ТИЙзаст.,ЗЕМЛЯНИ́Нзаст.,ХЛОПзаст.,ПОСЕЛЯ́НИНзаст.,ЧОРНОСО́ШНИКзаст.,ЦАРА́НИНдіал.Важка хліборобська праця... Тим до неї ще змалечку привчають селяни дітей (Панас Мирний); Якийсь дядько віз конячиною в поле гній (П. Загребельний); Сама земля панові не родить - мужик робить (прислів’я); Юнак одразу спостеріг зневагу в цих панів до себе, До гречкосія мужика (С. Воскрекасенко); - І хто ж? Отой ціпов’яз має видерти в нього з-під носа ту землю? (М. Коцюбинський); - Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право (П. Куліш); - Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Марко Вовчок); Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами, звеліли виорати увесь двір (І. Нечуй-Левицький); Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? (М. Стельмах); На тварину робочу обернули пани волоського царанина (І. Ле). - Пор. хліборо́б.