-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | сели́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | селі́мо, селі́м |
| 2 особа | сели́ | селі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сели́тиму | сели́тимемо, сели́тимем |
| 2 особа | сели́тимеш | сели́тимете |
| 3 особа | сели́тиме | сели́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | селю́ | се́лимо, се́лим |
| 2 особа | се́лиш | се́лите |
| 3 особа | се́лить | се́лять |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| се́лячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сели́в | сели́ли |
| жін. р. | сели́ла |
| сер. р. | сели́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| сели́вши |
Словник синонімів
СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання). - Док.: осели́ти, поселити, примісти́ти, притули́ти, прихили́ти, підсели́ти, помісти́ти, розмісти́ти. - Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (І. Котляревський); Лікар Кноте, як того захотіла Евеліна, живе тепер безвиїзно у Верхівні. Його примістили в управительському флігелі (Н. Рибак); Завтра Соломія мала попрохати свого булгарина притулити поки що Остапа і, коли він згодиться, зараз же вибратись із плавнів (М. Коцюбинський); [Микита:] І ще тебе просила, вже окремо, Щоб прихилив у себе бідну Джему (І. Кочерга); Підселили в кімнату до двох студентів третього; Поранених довелося розміщувати по хатах (А. Шиян).