секуляризований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний секуляризо́ваний секуляризо́вана секуляризо́ване секуляризо́вані
родовий секуляризо́ваного секуляризо́ваної секуляризо́ваного секуляризо́ваних
давальний секуляризо́ваному секуляризо́ваній секуляризо́ваному секуляризо́ваним
знахідний секуляризо́ваний секуляризо́вану секуляризо́ване секуляризо́вані
орудний секуляризо́ваним секуляризо́ваною секуляризо́ваним секуляризо́ваними
місцевий на/у секуляризо́ваному, секуляризо́ванім на/у секуляризо́ваній на/у секуляризо́ваному, секуляризо́ванім на/у секуляризо́ваних