-1-
займенник
(цей) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сей ся се сі
родовий сього́ сіє́ї сього́ сих
давальний сьому́ сій сьому́ сим
знахідний сей, сього́ сю се сі, сих
орудний сим сіє́ю сим си́ми
місцевий на/у сьо́му, сім на/у сій на/у сьому́, сім на/у сих

Словник синонімів

ЦЕЙзайм. вказ.,ОЦЕ́Йпідсил. розм.,СЕЙрозм.,ОСЕ́Йпідсил. діал.,ОТЦЕ́Й[ОТСЕ́Й]підсил. заст.,ДА́НИЙрозм.Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не зможу прочитать (В. Сосюра); - Намалюйте мені оцю ніч, - каже до Берестецького Марися Павлівна. - Настрій оцей, і нічну музику неба (О. Гончар); Сей ліс густий був несказанно (І. Котляревський); Мені здається, що віньєта може бути зв’язана не тільки з даною книжкою (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

оста́тися (лиши́тися, опини́тися і т. ін.) ні в сих, ні в тих. Потрапити в незручне, неприємне і т. ін. становище. А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш).

не від ми́ру сього́, заст. Не такий, як усі; особливий, незвичайний, дивний і т. ін. — Людей і питайте, а я чоловік не от мира [не від миру] сього! (О. Кониський); У моїй юній селянській уяві письменник поставав не від миру сього. Малювався в образі не менше двокрилого ангела небесного (С. Ковалів).

не во гнів будь ска́́зано, ірон. Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. [Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш). не во гнів се́́є сло́́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ’яненко).

ні в сих ні в тих. Зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність. Мелашка знала, що не догодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький); Мовчить господар. Іншим разом назвав би Мину «свистуном»: тобі, мовляв, що не дай, усе просвистиш, а зараз мовчить, поринув у задуму. І ми стоїмо знічені, почуваємось ні в сих ні в тих (О. Гончар); // В нерішучості. — Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишиться тут, чи тікати (М. Коцюбинський); Нерішуче озвався Андрій, стоячи ні в сих ні в тих, оскільки йому не було наказано йти (Ю. Бедзик). ні в тих ні в сих. Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Яновська); Параска стояла ні в тих ні в сих, не могла дібрати, що навколо діється (К. Гордієнко).

ні в сих ні в тих. Зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність. Мелашка знала, що не догодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький); Мовчить господар. Іншим разом назвав би Мину «свистуном»: тобі, мовляв, що не дай, усе просвистиш, а зараз мовчить, поринув у задуму. І ми стоїмо знічені, почуваємось ні в сих ні в тих (О. Гончар); // В нерішучості. — Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишиться тут, чи тікати (М. Коцюбинський); Нерішуче озвався Андрій, стоячи ні в сих ні в тих, оскільки йому не було наказано йти (Ю. Бедзик). ні в тих ні в сих. Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Яновська); Параска стояла ні в тих ні в сих, не могла дібрати, що навколо діється (К. Гордієнко).

ні з то́го ні з сьо́го. Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський); А той, п’яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу .. Як Пилип з конопель (М. Рудь). ні з сьо́го ні з то́го. Слуги боялись малого Ґотліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко); [Антошка:] Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: “Бідно живете” (В. Гжицький).

ні з то́го ні з сьо́го. Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський); А той, п’яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу .. Як Пилип з конопель (М. Рудь). ні з сьо́го ні з то́го. Слуги боялись малого Ґотліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко); [Антошка:] Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: “Бідно живете” (В. Гжицький).

оста́тися (лиши́тися, опини́тися і т. ін.) ні в сих, ні в тих. Потрапити в незручне, неприємне і т. ін. становище. А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш).

оста́тися (лиши́тися, опини́тися і т. ін.) ні в сих, ні в тих. Потрапити в незручне, неприємне і т. ін. становище. А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш).

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту. Умирати. Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр.. присл..). піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко).

то сим, то тим бо́́ком. Як-небудь, якось. — То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! — казали одрадяни (Панас Мирний).