себелюбний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний себелю́бний себелю́бна себелю́бне себелю́бні
родовий себелю́бного себелю́бної себелю́бного себелю́бних
давальний себелю́бному себелю́бній себелю́бному себелю́бним
знахідний себелю́бний, себелю́бного себелю́бну себелю́бне себелю́бні, себелю́бних
орудний себелю́бним себелю́бною себелю́бним себелю́бними
місцевий на/у себелю́бному, себелю́бнім на/у себелю́бній на/у себелю́бному, себелю́бнім на/у себелю́бних

Словник синонімів

ЕГОЇСТИ́ЧНИЙ (який дбає тільки про себе, власні інтереси; сповнений егоїзму), СЕБЕЛЮБНИЙ, САМОЛЮ́БНИЙ. - Творчість, - кажу я, - поняття егоїстичне й навіть егоцентричне в своїй глибокій суті. (Нині я так не думаю!) (Ю. Яновський); Тепле, наскрізь себелюбне почуття вдячності до Клари Пель гонить кров у жилах Безбородька (Ірина Вільде); Часто бачив смутний чоловік, які дрібні й самолюбні розмови навкруги, і він не любив приставати до тих розмов (В. Самійленко).