себелюбець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | себелю́бець | себелю́бці |
| родовий | себелю́бця | себелю́бців |
| давальний | себелю́бцеві, себелю́бцю | себелю́бцям |
| знахідний | себелю́бця | себелю́бців |
| орудний | себелю́бцем | себелю́бцями |
| місцевий | на/у себелю́бцеві, себелю́бці, себелю́бцю | на/у себелю́бцях |
| кличний | себелю́бцю | себелю́бці |
Словник синонімів
Словник антонімів
| АЛЬТРУЇЗМ | ЕГОЇЗМ |
| Ставлення до людей, що виявляється у безкорисливому піклуванні про благо інших, в готовності жертвувати для інших своїми особистими інтересами, безкорисливість. | Ставлення до людей, що виявляється у повному себелюбстві, у байдужості до людей, в постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів, себелюбство, самолюбство. |
| Винятковий, повний, свідомий альтруїзм ~ егоїзм. Бути, залишатися, стати прихильником альтруїзму ~ егоїзму. Виявляти, показувати свій альтруїзм ~ егоїзм. Філософія альтруїзму ~ егоїзму. Альтруїзм безкорисливий, щирий ~ егоїзм байдужий, безсердечний, вузький, гидкий, голий, дикий, дрібний, жорстокий, зажерливий, наглий, ненаситний, неприємний, сліпий, цинічний, черствий. | |
| В історичній повісті "Захар Беркут"... маємо широкі картини в історичній перспективі, масу описів тодішньої культури і звичаїв, але побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість, здається нам утопічною (М. Коцюбинський). | |
| Альтруїст ~егоїст, альтруїстка ~егоїстка, альтруїзм ~егоїзм // егоїстичність, альтруїстичний ~егоїстичний, альтруїстично ~егоїстично; альтруїст ~самолюб //себелюб //себелюбець, альтруїстичний ~самолюбний, безкорисливий ~самолюбивий | |