-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний свічни́к свічники́
родовий свічника́ свічникі́в
давальний свічнику́, свічнико́ві свічника́м
знахідний свічни́к свічники́
орудний свічнико́м свічника́ми
місцевий на/у свічнику́ на/у свічника́х
кличний свічнику́* свічники́*

Словник синонімів

СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́Кцерк.,ПОСТАВНИ́Кцерк., СВІ́ТОЧзаст., СТА́ВЕЦЬзаст., ШАНДА́Лзаст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Смілянський); Він бачив такі підсвічники в Лаврі в Києві (І. Нечуй-Левицький); Перед.. образами у високих ставниках горять товсті зелені свічки (М. Старицький); - Мисліть, други, - узявши в руки свічний ставець,.. продовжував Данило (А. Хижняк); У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (З. Тулуб).